"Минулого місяця були оприлюднені глибоко шокуючі факти гендерно-обумовленого насильства та злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької області, скоєних бойовиками так званої інтернаціональної бригади «П'ятнашка» ДНР", - із виступу Ірини Геращенко на засіданні Ради Безпеки ООН 25 жовтня. Дебати на тему " Жінки. Мир. Безпека".
Ірина Геращенко (витяг із виступу): "Зокрема, мова йде про створення установ, у яких змушували неповнолітніх надавати сексуальні послуги; мала місце торгівля людьми з примусовим переміщенням жінок і дітей через кордон; створення іноземними громадянами студії дитячої порнографії з метою поширення матеріалів за межами України, а також вербування та військова підготовка дітей для участі в бойових діях. До цих пір в тюрмах так званої ДНР знаходиться під арештом група підлітків, звинувачених у «диверсіях». Відео із їх допиту, на яких заплакані і залякані діти під погрозами начебто зізнаються у правопорушеннях, бойовики виклали в мережу Інтернет. І ми і досі не знаємо про долю хлопчиків.
За даними правозахисників кожна 4-та особа, яка перебувала в ув’язненні у проросійських бойовиків, піддавалася ґендерно-обумовленому насильству або стала свідком такого насильства. Правозахисники зазначають, що сексуальне насильство використовують як частину тортур - щоб посіяти паніку та страх серед військовослужбовців та населення.
Ці факти дають уявлення про справжню ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України.
Докладна інформація вкрай обмежена. Українські органи влади не мають об’єктивної статистики з проблем гендерно-обумовленого насильства, оскільки на територіях, підконтрольних бойовикам відсутні українські правоохоронні органи і неможливо збирати доказову базу про випадки сексуального насильства.
У зв'язку з наведеними фактами хотіла б у черговий раз повторити звернення України до ООН - включити в сферу діяльності відповідних мандатів Організації проблеми сексуального насильства в ході спровокованого Росією збройного конфлікту на сході України. Дуже важливою для нас є не тільки декларативна підтримка ООН, а й конкретні дії відповідних механізмів Організації з метою оцінки ситуації на місцях, і її відображення в доповідях Генерального секретаря та подальших рекомендаціях".
