5 червня 1894 року у Львові почався найбільший в історії міста ярмарок - Галицька крайова виставка. Захід, що спричинив розквіт Львова і Галичини у наступні десятиліття.
Крайова виставка показала все найкраще, на що була здатна Галичина: у 130 спеціально зведених павільйонах експонували продукти, товари - вироби з дерева, порцеляну, штучні квіти, текстиль, одяг, техніку, твори мистецтва, здобутки промисловості краю - зробили навіть нафтову вежу та копальні озокериту, демонстрували виробництво паперу...
Та й кожен павільйон був витвором мистецтва, деякі із них прикрашені вітражами. Один із павільйонів мав вигляд давньогрецького храму, вхід до якого прикрашали сфінкси. Виробник алкогольних напоїв експонував свої вироби у збільшеній в 144 рази пляшці коньяку. Український павільйон звели у вигляді хутора, Павільйон садівництва - складався з трьох оранжерей і акваріуму, Павільйон казначейства був схожий на фабрику, Павільйон Потоцького - на замок, Львівський павільйон - як ренесансна німецька вілла…
Спеціально до виставки у Стрийському парку, на верхній терасі якого і відбувався захід, звели унікальний світловий музичний фонтан - диво тогочасної техніки, провели 170-метрову канатну дорогу, запустили перший в місті електричний трамвай, аби гостям було зручно доїжджати до локації.
Все ж найбільшою атракцією виставки була Рацлавицька панорама, темою якої була битва у повстанні Костюшка. Картину писали два роки. Спеціально для неї звели кругле приміщення - 38 метрів у діаметрі.
Хоч із 139 днів ярмарку 100 були дощовими, це не спинило гостей - всього нарахували 1 млн 150 тисяч відвідувачів виставки, це при тому, що у Львові тоді проживало близько 150 тисяч мешканців.
Найшанованішим гостем виставки став імператор Франц Йосиф.
До наших днів із більше сотні споруд виставки дожили лише три, не рахуючи кількох малих архітектурних форм: павільйон мистецтв (зараз там спорткомплекс Львівської Політехніки), ротонда Рацлавицької панорами (зараз там кафедра фізвиховання Львівської Політехніки) та водонапірна вежа (раніше у ній діяв ресторан “Вежа”).
Проект Локальна Історія.