У межах програми візитів він взяв участь у міжнародних дискусіях, що торкалися тем пам’яті про Другу світову війну та загроз європейській єдності в наш час. Серед іншого долучився до обговорення проблематики, пов’язаної з фрагментацією суспільств й ідентичностей, кризою довіри та зростанням ворожнечі, зокрема спричиненої наявністю «білих плям в історії» та спробами маніпуляції травматичним минулим. Про це інформує пресслужба УІНП.
2 вересня очільник Інституту представляв Україну на панельній дискусії «План Барбаросса чи війна на знищення – конфлікти наративів пам’яті» в межах міжнародної конференції «Від пакту Гітлера – Сталіна до нападу на Радянський Союз» у Варшаві. Конференцію організував Фонд німецько-польського співробітництва.
Участь у дискусії також взяли з німецького боку – Клаудія Вебер, професорка сучасної історії Європейського університету Віадріна, авторка книги «Пакт. Гітлер, Сталін та історія вбивчого альянсу в 1939-1941 роках», з польського боку – доктор Лукаш Камінський, ексдиректор Інституту національної пам’яті Польщі, доцент історії університету Вроцлава, очільник Платформи європейської пам’яті та сумління, з білоруського боку – Дмитро Новіков, голова правління Європейського радіо для Білорусі.
«Символічно, що ми проаналізували проблемні теми початку Другої світової війни саме у Польщі, з нападом на яку нацисти, а потім і комуністи ту війну розпочали. Йшлося перш за все про оптику, з якою ми підходимо до дослідження того часу, адже сьогодні вже нікого не влаштовує пропагандистський чорно-білий погляд, де є тільки безумовні сили добра (Антигітлерівська коаліція) і сили зла (нацисти і їхні союзники станом на кінець війни), а все, що не вписується в цю картину, – ігнорується. Один із ключів до повного розуміння подій війни й належного нюансування її історії лежить у прискіпливому аналізі подій у Східній Європі, дослідженні причетності, бездіяльності, контекстів життя різних народів у складі воюючих країн у часовому горизонті від 1917 до 1945 років», – зауважує Антон Дробович.
15 вересня організатори оприлюднять запис дискусії на YouTube.
Також у межах робочого візиту до Варшави голова УІНП вшанував пам’ять воїнів Армії Української Народної Республіки, які спочивають на православному цвинтарі «Воля», відвідав урочисте прийняття у Посольстві України з нагоди відзначення 30-ліття Незалежності України, де поспілкувався з представниками української громади, урядового та академічного середовищ Польщі.
Антон Дробович та Юрій Рейт, президент Європейського конгресу українців, голова Головної ради Об'єднання українців у Польщі, під час вшанування пам'яті українських воїнів, похованих на цвинтарі «Воля» у Варшаві. Фото з фейсбук-сторінки Посольства України у Польщі
4 вересня очільник Українського інституту національної пам’яті взяв участь у конференції імені Леннарта Мері. Конференцію, названу на честь одного з лідерів руху за незалежність Естонії, а згодом президента країни в 1992-2001 роках Леннарта Мері, проводив естонський Міжнародний центр оборони та безпеки. Цього року у фокусі дискусії були теми фрагментації суспільства й ідентичностей, небезпечних впливів дезінформації, кризи довіри та зростання ворожнечі. Угорський інтелектуал Іштван Бібо писав у 1944 році, що найбільша загроза демократії настане, коли «справа нації» відокремиться від «справи свободи».
- Чи ця фрагментація неминуча?
- Чи можуть люди знову об’єднатися навколо ширших ліберальних ідей та оновленої прихильності до демократії?
- На яких цінностях вільний світ може будувати майбутнє, і звідки вони повинні взятися?
Відповіді на ці питання шукали учасники конференції. Поряд з Антоном Дробовичем участь у сесії конференції під назвою «Ubi concordia, ibi Victoria: де єдність, там і перемога» взяли доктор Кауш Арха, старший науковий співробітник Атлантичної ради та професор Стенфордського університету, Клемент Бон, міністр у справах Європи у французькому уряді, докторка Даніела Шварцер, виконавча директорка програми «Європа та Євразія» Фонду «Відкрите суспільство». Модерував дискусію Ганс Кунднані, старший науковий співробітник в Європі програми Chatham House.
Джерело цього та першого фото: Lennart Meri Conference
Переглянути записи сесій можна за посиланням.
Також під час візиту до Таллінна голова Українського інституту національної пам’яті відвідав колишню в’язницю КДБ.
«За підсумками візиту можу констатувати, що представники країн Східної Європи гостріше відчувають некоректність історичних узагальнень щодо Другої світової війни та в цілому складної й травматичної історії XX століття, і все частіше ініціюють чесний діалог про неї. Це великою мірою пов’язано і з коректним усвідомленням своєї національної ідентичності. Крім того, поляки, литовці, естонці, білоруси, українці та навіть самі росіяни чітко розуміють загрози використання минулого як зброї у війнах пам’яті чи приводу для військової агресії зі сторони РФ проти сусідів», – підсумував очільник УІНП.
