Генеральна прокуратура втратила право починати розслідування. Про це сказано в п.1 Заключних положень Кримінально-процесуального кодексу, що вступили в чинність 20 листопада 2017 року, нагадують "Українські новини".
Відповідно до них, прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань, не довше 5 років від дня набрання чинності нового УПК (19 листопада 2012 року).
Таким чином, з 20 листопада 2017 року тільки слідчі ДБР мають право розслідувати злочини, скоєні екс-президентами, вищими держчиновниками, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом Генпрокуратури, головою Національного банку, суддями, правоохоронці.
Також Держбюро розслідувань одержує право розслідувати злочини, скоєні детективами Національного антикорупційного бюро й прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Крім того, до підслідності ДБР належать і військові злочини.
При цьому відповідно до п. 1 розділу XI Перехідних положень УПК слідчі прокуратури мають право продовжити розслідування, початі до 20 листопада 2017 року.
Ці розслідування не можуть тривати більше 2 років.
Законопроектом №7278, зареєстрованим у Верховній Раді 10 листопада, пропонувалося перенести дату передачі функції слідства від Генпрокуратури до ДБР із 20 листопада 2017 на 1 січня 2019 року.
Цей проект закону був розроблений депутатами комітету парламенту з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Проте 16 листопада Верховна Рада не змогла включити його в повістку й, відповідно, прийняти документ.
Того ж дня конкурсна комісія обрала керівництво Державного бюро розслідувань. Екс-прокурора Романа Труба, який очолив бюро, висловив сподівання, що ДБР зможе почати роботу в червні-липні 2018 року.
Поки що Держбюро не функціонує, тож виникає колізія.
Речниця генпрокурора Лариса Сарган сказала "Українській правді", що генпрокурор Юрій Луценко говорив про цю проблему вже два тижні – але вона з місця не зрушила.
