Грузинська традиція щодо «Дня долі» триває вже багато століть. Другий день після Нового Року вважався й досі вважається «днем долі». У старі часи це вважалося днем майбутнього настрою та щастя. Зазвичай, цього дня усі люди, незважаючи на проблеми, зустрічали цей день з гарним настроєм.
Великим лихом вважалося, якщо відбувалася сварка у цей день, бо люди думали, що протягом усього року їхньою долею стане сварка і цілий рік будуть страждати від такої недолі.
Свято мало особливе значення і відповідно готувалися до нього. Голова сім’ї вибирав гостя, який, на його думку, був успішною людиною та мав гарну щасливу долю. В цей день усі старались не йти в гості без особливого запрошення. А щодо запрошеного гостя – він мав прийти до господаря гарно та чисто одягненим, обов’язково мав бути в гарному настрої, а з собою треба мати цукерки і, зайшовши в хату, мав їх розсипати на підлогу з побажаннями щастя та солодкого життя в цьому році, в міру мав пити вино чи інші напої та мусив вчасно повернутися назад.
В цей день сім’ї не позичали та й самі не запозичували нікому нічого, оскільки це було пов’язано з відмовою та обманом. А якщо в сім’ї хтось хворів, намагався піднятись з ліжка та активно провести день, оскільки думали, якщо в цей день проведуть як здорові люди то й хвороба залишить їх.
Одним словом, цілий день мусить бути проведений ідеально. «День долі» святкують і в наші часи, але трохи по-інакшому, бо новий рік святкується 2 рази в Грузії: по новому (1 січня) та по старому (14 січня) відповідно свято теж у два рази 2 та 15 січня.
В Україні таку традицію також можна ввести, і українські сім’ї могли б запозичити цю практику, щоб покращувати собі життя. Все ж, в Україні також кажуть, що як рік почнеш, так його і проживеш. То чому б не почати його в таких традиціях…
