Закон про іноагентів, який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня.
У Грузії у четвер, 1 серпня, запрацював реєстр для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі суперечливого закону про «іноагентів».
Про це повідомляє NewsGeorgia.
Закон зобов'язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».
До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін'юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.
За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).
Закон про іноагентів, який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.
У народі закон прозвали «російським» — за подібність до чинного в РФ.
ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.
Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.
Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики у парламенті.
Заявники стверджують, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об'єднання, недоторканність приватного життя та рівність.
У КС Грузії заявили, що позови буде об'єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».
