Слухай онлайн
Cуспільство

Гидота на мільйони: екологічне лихо під Луцьком

Наприкінці червня прилуцькі села сколихнула гучна новина – через забруднення в річці Стир загинула риба. Екологи вже говорять про мільйонні збитки для довкілля, а поліція завела кримінал. Про це повідомляє власкор Гал-інфо.

Стир – одна із найбільших рік на Волині. Вона протікає практично через всю територію регіону, впадаючи у Прип’ять. Саме на цій річці розташований і обласний центр – Луцьк. Тож новина про забруднення водойми спричинила чималий резонанс.

Селяни б’ють на сполох

За словами інспектора благоустрою Княгининівської об’єднаної територіальної громади Ольги Матящук, інформація про забруднення річки надійшла від місцевих мешканців.

ʺВранці люди зателефонували в сільську раду і повідомили, що в річці Стир відбуваються якісь дивні зміни. Перш за все, з’явився якийсь незвичайний колір водного полотна, з’явився якийсь мул і після того поспливала риба. Після того повідомили правоохоронні органи, рибнагляд, волинську Держекоінспекцію, що такі зміни відбулисяʺ, - розповіла Ольга Матящук. 

Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
Фото: Фейсбук Ольги Матящук
1/4

Селяни припускають, що причиною забруднення стали очисні споруди комунального підприємства ʺЛуцькводоканалʺ, які розташовані у селі Липляни поблизу обласного центру.

ʺПриїхали представники інспекцій, взяли мене з собою. Після цього ми поїхали на очисні споруди в Липляни і побачили, що зі зливної труби зливається бурий осад. Щоб перевірити, чи не зливається ще десь підозрілий мул, ми піднялися вверх по течії. Вода була без того мулу. Це свідчило про те, що джерелом мору риби є це забрудненняʺ, - зауважила Ольга Матящук.

З її слів, проби води для аналізів екологи брали у присутності працівників поліції.

Як працюють очисні споруди

Журналісти Гал-інфо завітали на очисні споруди ʺЛуцькводоканалуʺ, щоб краще зрозуміти, яка там ситуація.

ʺМи контролюємо якість вкидів у Стир та працюємо над поліпшенням їхніх характеристик. Очисні споруди працюють цілодобово, а за останній період не було порушень та аварійʺ, - розповідає директор комунального підприємства Віктор Гуменюк.

Заступник начальника лабораторії очисних споруд Інна Денисюк переконує, що працівники підприємства щодня проводять аналізи води: беруть проби на вході, у первинних відстійниках, ʺроденкахʺ (де вода насичується киснем), вторинних відстійниках, в річці проти течії та за течею на виході.

Макет очисних споруд КП ʺЛуцькводоканалʺ. Фото Гал-інфо
Макет очисних споруд КП ʺЛуцькводоканалʺ. Фото Гал-інфо
1/1

ʺУ нас є ГДС (гранично допустима норма того, що нам дозволено скидати в річку) по всіх 19-ти компонентах, відповідно до яких ведеться щоденний контроль. Буває, що є азот-амонійне перевищення, але в межах похибки. На жаль, зараз побутові стоки переважають, тому від цього нікуди не дітися. Останнє порушення в межах похибки було нещодавно через погодні умови – сильну зливу. Річка обміліла, тому через те, що води стало менше, спостерігаємо більшу концентрацію речовинʺ, - прокоментувала Інна Денисюк.

Інженер-технолог Тетяна Коновалець провела журналістам Гал-інфо екскурсію по очисних спорудах та розповіла, як відбувається безперервна очистка води.

Спочатку вода проходить очистку від всілякого великого сміття. Далі йде відшарування піску. Мул відкачується на 16 спеціальних мулових карт, і на одну – пісок. Далі вода проходить на 30-метрові первинні відстійники, де підвісний пристрій збирає жирову плівку. А спеціальний скребковий механізм відкачує грубше сміття в намулові карти.

Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
Вхід водиʺ з каналізаційних стоків до очисних споруд та первинні відстійники. Фото Гал-інфо
1/3

Після механічної очистки – біологічна. Воду насичують киснем для підтримки мікроорганізмів, які проводять біологічну очистку. Після того вода опиняється на вторинних відстійниках. Зневоднений мул можуть реалізовувати для потреб аграрних підприємств та фермерів.

Насичення киснем води для підтримки життя мікроорганізмів. Фото Гал-інфо
Насичення киснем води для підтримки життя мікроорганізмів. Фото Гал-інфо
Насичення киснем води для підтримки життя мікроорганізмів. Фото Гал-інфо
Насичення киснем води для підтримки життя мікроорганізмів. Фото Гал-інфо
1/2
Намулові карти. Фото Гал-інфо
Намулові карти. Фото Гал-інфо
Намулові карти. Фото Гал-інфо
Намулові карти. Фото Гал-інфо
1/2

ʺВода повертається на дренажну станцію (станцію циркуляції), очищається, а чиста вода з відстійників йде на біоставки на природню доочистку. Там ми вже не втручаємося, немає ніяких насосів. Після того вода по трубі тече у річку Стирʺ, - розповіла Тетяна Коновалець.

Біоставки. Фото Гал-інфо
Біоставки. Фото Гал-інфо
Біоставки. Фото Гал-інфо
Біоставки. Фото Гал-інфо
1/2
Скид води в річку Стир. Фото Гал-інфо
Скид води в річку Стир. Фото Гал-інфо
Скид води в річку Стир. Фото Гал-інфо
Скид води в річку Стир. Фото Гал-інфо
1/2

Не все так просто в королівстві Датському

Водночас у водоканалі визнають – очисні споруди давно зношені та потребують реконструкції. 

ʺЗбудовані десятки років тому, очисні в Липлянах не були розраховані на існуючу нині якість стоків, а також конструктивні елементи споруд зазнали фізичного зносу за рахунок агресивного середовища і тривалого терміну експлуатації без капітального ремонту. Каналізаційні мережі й очисні споруди у Луцьку, як і по всій Україні, давно зношені та не відповідають вимогам сьогоденняʺ, - йдеться на сайті КП ʺЛуцькводоканалʺ. 

Тому ще у 2016 році на підприємстві розпочалась підготовча фаза реалізації проєкту ʺМодернізація системи водопостачання та водовідведення м. Луцькʺ. Йдеться про залучення позики від Європейського інвестиційного банку обсягом майже 9,1 мільйона євро, а також про співфінансування із міського бюджету обсягом 1,8 млн євро. Початок практичних робіт з реалізації проєкту заплановано на початок 2021 року. 

Комунальники запевняють, що реконструкція очисних споруд забезпечить можливість більш якісно і на сучасному рівні очищати стоки, зменшить негативний вплив на довкілля, зокрема на води басейну річки Стир. Також модернізація дозволить продовжити експлуатацію очисних споруд щонайменше на 30 років.

Порушення і кара

Головний спеціаліст-державний інспектор Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Березюк, який перевіряв повідомлення про загибель риби на місці події, зауважив: ʺПобачили, що деяка риба вже була мертва, а деяка ще випливала на поверхню, щоб схопити повітря, тому що вода була дуже мутною. Виявили, що помутніння йде зверху по течії, тому вирішили поїхати в село Липляни, де знаходяться очисні споруди комунального підприємства ʺЛуцькводоканалʺ.

ʺПотрібно було з’ясувати причину: чи це дощ, чи великий скид води з міського колектора, чи забруднення. Відібрали воду в трьох місцях: вище за течією, де не спостерігалося помутніння води, нижче за течією, де було видно помутніння і ще нижче, щоб знати, скільки території охопило помутнінняʺ, - прокоментував Олександр Березюк. 

А ця цифра вразила – довжина ділянки річища річки, де було зафіксовано мертву рибу, становила 7 кілометрів!

За словами начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександра Кралюка, пізніше стали відомі результати лабораторних досліджень. Виявилося, що причиною масової загибелі риби є наявність великої кількості сірого слизу в зябрах та перевищення кількості аміаку. Тобто риба загинула не від хвороб, а від брудної води. 

ʺЛише по рибі збитків нараховано в межах 8 мільйонів гривень. Стосовно ситуації з забрудненням води, то ми ще чекаємо інформації від водоканалу. Вони повинні повідомити нам, який об’єм води за цей час було скинуто в річку. Як тільки ми ці дані отримаємо, зможемо точно сказати, які збитки маємо по забрудненню. Попередньо можу сказати, що приблизно 2 мільйони. Претензії на відшкодування Держекоінспекція виставлятиме комунальному підприємству та міській радіʺ, - прокоментував Кралюк Олександр.

Усі матеріали щодо екологічного лиха екологи передали правоохоронцям.

ʺПоліція Волині отримала матеріали від Державної екологічної інспекції. Слідче управління ГУНП у Волинській області за вказаним фактом відомості внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 Кримінального кодексу України (Порушення правил охорони вод). На думку Держекоінспекції , рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища , що сспричинило загибель риби на річці Стир, завдано збитків на суму понад 8 мільйонів гривень. Уже з понеділка ми викликатимемо працівників ʺЛуцькводоканалуʺ та інших можливо причетних осіб для допитів і встановлення всіх обставин справиʺ, - розповіла у коментарі Гал-інфо тимчасово виконуюча обов’язки завідувача сектору комунікації Головного управління Національної поліції у Волинській області Ольга Бузулук.

Винуватцям екологічного лиха загрожує до 5 років обмеження або навіть позбавлення волі.

Nota bene

А поки екологи та правоохоронці розслідують ситуацію із забрудненням, річку, схоже, переслідують екологічні негаразди. Фахівці Держпродспоживслужби виявили у Стиру на центральному пляжі Луцька кишкову паличку. На тривалий час купатися в річці було заборонено. Попри це, на пляжі – традиційно людно. Чимало громадян ігнорували заборону і спокійно купалися у водоймі.

Центральний пляж Луцька
Центральний пляж Луцька
Центральний пляж Луцька
Центральний пляж Луцька
Центральний пляж Луцька
Центральний пляж Луцька
1/3

На питання, чи не лячно підчепити заразу, відповіді багатьох лучан відверто здивували:

  • ʺЇї всю К19 зжер ще в квітні. Головне маска і рукавичкиʺ.
  • ʺБоїмося соди в пепсі і брехні в телевізоріʺ
  • ʺВовків боятись - в ліс не ходитиʺ
  • ʺТа то фігня, інфекційна цілодобовоʺ
  • ʺВсе житя пугають ціми палочками... купався і буду...ʺ
  • ʺСкільки себе пам’ятаю,весь час забороняють,а нічого не робитьсяʺ.
  • ʺКупаємося....і ніякої там палички, ні палки, ні палюги не зустрічалаʺ

Кожен з нас відповідальний за свої вчинки. Бережіть себе!

Олена СОЛЯНИК,  для Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");