Слухай онлайн
Політика

Хто з львів’ян-нардепів залишається вдома?

До Верховної Ради 8-го скликання у 2014 році потрапила рекордна кількість представників львівського регіону. Їх було загалом 40. Цього ж разу значна їх частина або не балотувались, або просто не пройшли до парламенту. Ми розповімо про найвідоміших представників Львівщини, яких ми, на жаль або на щастя, вже не побачимо в Раді.

Ігор Васюник. Політик обирався до парламенту двічі – у 2012 та 2014 роках. Вперше він переміг на 117 окрузі як представник ВО «Батьківщина», а через два роки пройшов за списками «Народного Фронту» під 17 номером. У парламенті Васюник був першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, який очолював ще один львів’янин Богдан Дубневич. За результатами дослідження аналітичної платформи VoxUkraine Васюник увійшов в першу п'ятірку депутатів 8 скликання, які найбільше підтримують прогресивні та реформаторські закони. Цього ж разу Васюник за місяць до виборів заявив, що не братиме в них участь, тому що призначення виборів – «політизоване рішення Конституційного Суду», хоч його білбордів у місті та реклами в мережі не бракувало. Подейкують, що він вирішив зберегти сили для боротьби за крісло мера Львова.

Фото ОПОРА

Богдан Дубневич. На цих виборах Дубневич у драматичній боротьбі програв 118-ий округ кандидатці від «Голосу» Галині Васильченко. Драматичній, тому що в день виборів агенція «Фама» опублікувала екзит-пол, де з мінімальним відривом перемагала Васильченко, втім практично до самого кінця підрахунку протоколів лідирував Дубневич. Це дало підстави говорити про фальсифікації з боку чинного нардепа. Проте наприкінці кандидатка від «Голосу» все-таки змогла вирвати перемогу в Дубневича. Розрив становив менше тисячі голосів. Після того вже екс-нардеп визнав поразку на своїй сторінці у Facebook.

Ірина Подоляк. Подоляк як одна з головних авторів «Закону про мову», цього разу зіткнулася на окрузі із кількома сильним суперниками, що теж доволі успішно «їздили» на мовній тематиці. Це Ірина Фаріон – вічна борчиня за мову, та переможець Микола Княжицький, теж співавтор «Закону про мову». Хоча у 2014 році Подоляк практично без проблем здобула впевнену перемогу, зараз же на заваді стали не лише сильні суперники, а й великий антирейтинг «Самопомочі». Як результат – Подоляк лише сьома з 5% підтримки.

Дмитро Добродомов. У 2014 році Добродомов переміг на 115 окрузі заручившись підтримкою і БПП, і «Громадянської позиції», і «Народного котролю», і УДАРу, і «Радикальної партії Ляшка». Цього разу він вирішив йти за списками «Громадянської позиції» разом з вічно непрохідним Гриценком, а свою підтримку на 115-ому окрузі делегував меру Винник Володимиру Квурту, який вибори програв. «Громадянська позиція» же набрала, попри всі зусилля, жалюгідний відсоток підтримки, так що Добродомова ми в парламенті не побачимо. Проте він з політики йти не збирається, а ймовірно теж боротиметься за крісло мера Львова.

Оксана Юринець. Цю кандидатку на минулих виборах у 2014 році охрестили «нормальною бабою» через вірусний ролик, що зняв її штаб. Тоді вона впевнено перемогла на 117 окрузі з 20-відсотковим відривом. Через рік Юринець безуспішно балотувалась в мери Львова. У парламенті була у фракції БПП. Цього ж разу Юринець мала дорожчу та якіснішу кампанію, підтримку місцевих еліт та екс-президента і до кінця була фавориткою на рідному окрузі, втім у результаті програла всього тисячу голосів кандидату від «Голосу» Ярославу Рущишину.

Лілія Гриневич. До 2002 року Гриневич працювала директоркою кількох львівських шкіл. У 2014 році вона вдруге пройшла до парламенту за списками «Народного Фронту» (вперше стала нардепкою від «Батьківщини»). Через два роки її призначили міністеркою освіти і науки України в Уряді Гройсмана. Разом з ним вона і пішла на вибори в першій десятці «Української стратегії Гройсмана». Але партія набрала лише 2,35%, тому ні депутаткою, ні міністеркою з великою імовірністю, Гриневич не буде.

Михайло Хміль. Хміль вперше став нардепом Верховної Ради, перемігши в 2012 році Дмитра Добродомова на 115 окрузі. Через два роки він спокійно зайшов до парламенту за списками «Народного Фронту». Цього разу Хміль вирішив повернутись до рідного округу, проте серйозної конкуренції Квурту, Михальчишину та Піпі нав'язати не зміг, посівши сьоме місце з 2,5% підтримки. Подейкують, що цей кандидат також пробуватиме себе на мерських виборах у Львові.

Володимир Парасюк. Скандальний нардеп дуже хотів на ці вибори, проте так на них і не потрапив. Українська судова система та ЦВК були проти. У документах Парасюка знайшли порушення, що стали підставою для відмови в реєстрації. Нардеп подав апеляцію, але програв і її, заявивши, що «Порошенко і всі, хто був перед ним, відповідатимуть за це». Нагадаємо, що в 2014 році Парасюк на своєму 122 окрузі здобув розгромну перемогу. 56% проти 19% у найближчого конкурента. Цього ж разу на окрузі переміг міський голова Яворова, висуванець «Самопомочі», Павло Бакунець. До слова, перед виборами Парасюк підтримав партію Садового.  

Оксана Сироїд. У 2014 році Сироїд пройшла за списками «Самопомочі». Одразу ж після обрання коаліція узгодила її кандидатуру на посаду заступника спікера Верховної Ради. На цих виборах «Самопоміч» теж включали Сироїд у свій список – 5-те місце, проте результат партії був дуже далеким до прохідного бар'єру. «Самопоміч» набрала лише 0,6%.

Крім вищезазначених нардепів, не потрапляють до ради також такі представники Львівщини: Андрій Антонищак (БПП), Олег Березюк («Самопоміч»), Ганна Гопко («Самопоміч»), Ігор Гринів (БПП), Остап Єднак («Самопоміч»), Микола Кадикало (НФ), Наталя Кацер-Бучковська (НФ), Сергій Кіраль («Самопоміч»), Олег Лаврик («Самопоміч»), Андрій Левус (НФ), Богдан Матківський (самовисуванець), Олег Мусій (самовисуванець), Віктор Пинзеник (БПП), Лев Підлісецький («Самопоміч»), Остап Семерак (НФ), Руслан Сидорович («Самопоміч»), Олексій Скрипник («Самопоміч»), Ігор Шурма (Опозиційний Блок), Юрій Шухевич (РП).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ