Близько 15 років у гірській місцевості на кордоні між Україною та Польщею діє КПП "Смільниця-Кросьценко". Цей пункт пропуску не є таким ж популярним серед туристів зі Західної України, як ПП у Краківці або Шегинях, адже розташований за більш ніж 100 км від Львова. Про те, чому мандрівники дарма оминають КПП у Смільниці та коли на українсько-польському кордоні з'явиться новий пішохідний пункт перетину, читайте у матеріалі Гал-інфо.
Міжнародний пункт пропуску "Смільниця-Кросьценко" був відкритий на кордоні між Україною та Польщею наприкінці 2002 року. Цей КПП став першим в Україні пунктом перетину, де прикордонні служби обох держав працюють в одній будівлі. Оскільки ПП "Смільниця-Кросьценко" був побудований за ініціативи та фінансової підтримки польської сторони, весь комплекс розташований на території Польщі, а кордон проходить безпосередньо на місці шлагбаума з українського боку.
У перші два роки функціонування ПП "Смільниця-Кросьценко" мандрівники були змушені спочатку проходити окрему перевірку на території України, і окремо в Польщі. Згодом було прийнято рішення про запровадження спільної реєстрації громадян, які бажають перетнути українсько-польський кордон.
Як розповів кореспондентам Гал-інфо заступник начальника ВПС "Смільниця" з персоналу майор Сергій Шестопал, така схема дозволяє суттєво скоротити час проходження паспортного та митного контролю. До слова, за подібною системою працює і КПП "Грушів-Будомєж", що розпочав свою роботу в кінці 2013 року.
Про те, що пункт перетину кордону у Смільниці є менш популярним серед українських мандрівників, аніж інші КПП, свідчить не лише відсутність великих черг, але й статистичні дані. Так, за одну добу через ПП "Смільниця-Кросьценко" проходить близько однієї тисячі автомобілів. Разом з тим, фактична пропускна здатність цього пункту перетину - до 6 тисяч пасажирів або ж 2,5 тисячі легкових авто. Вантажні автомобілі та автобуси проїжджають через Смільницю набагато рідше, ніж легкові, розповідає майор Шестопал.
Варто наголосити, що КПП "Смільниця-Кросьценко" є автомобільним пунктом пропуску, що не призначений для пішохідного та велосипедного перетину кордону. Окрім цього, тут діє обмеження щодо загальної ваги транспортних засобів - не більше 7,5 тон. Для контролю за дотриманням цього правила діє спеціальний пункт зважування.
Також додамо, що близько 90% українців, які перетинають кордон через КПП "Смільниця-Кросьценко" - це учасники малого прикордонного руху (МПР). Така статистика підтвердилась після призупинення у липні 2016 року дії угоди про МПР. Тоді тимчасові зміни були пов’язані з посиленням безпеки під час проведення саміту НАТО у Варшаві, а також зі Світовими днями молоді у Кракові.
До появи КПП "Смільниця-Кросьценко", у цій прикордонній зоні діяв лише залізничний пункт перетину "Хирів-Кросьценко". З 2002 року він став функціонувати паралельно з новоствореним автомобільним КПП і до 2011 року регулярно використовувався для міжнародного сполучення між містами Хирів (Україна) та Ясло (Польща). Згодом, у зв'язку з ремонтом залізничного покриття, його перестали експлуатувати, однак повністю так і не закрили.
Мова про те, щоб відновити залізничне сполучення Хирів-Ясло зайшла між українською та польською сторонами лише цьогоріч. За це готова взятись польська фірма, що спеціалізується на залізничних перевезеннях. Компанія планує відновити це міжнародне сполучення ще до кінця 2017 року.
У майбутньому також планують створити залізничне сполучення між Хировом та ще одним українським прикордонним містечком - Нижанковичами, де до 2019 року обіцяють збудувати черговий міжнародний пункт перетину кордону. Там, за словами прикордонників, ймовірно буде передбачена можливість проходження контролю для пішоходів та велосипедистів.
Поляки зацікавлені у збільшенні автомобільного потоку через КПП "Смільниця-Кросьценко". Про це свідчить зокрема і те, що уряд Польщі готовий надати Україні кредит на оновлення автомобільних доріг Смільниця-Старий Самбір та Нижанковичі-Самбір, що заплановано на весну 2018 року. Єдина умова надання кредиту на пільгових умовах - тендер на виконання ремонту, а також безпосереднє оновлення дороги буде доручене польській стороні.
Фінансову допомогу у міграційних справах Україні надає не лише Польща, але й весь Євросоюз. Так, за підтримки європейської спільноти, на території, підконтрольній ВПС "Смільниця", було збудовано пункт тимчасового тримання для нерегулярних мігрантів. Сюди потрапляють ті іноземці, які намагались незаконно перетнути українських кордон і були спійманні працівниками ДПСУ. Пункт обладнаний декількома кімнатами-ізоляторами, в яких загалом може перебувати близько 10 осіб. Тут також є окремі вбиральні для чоловіків і жінок, кімнати для сімей та пральня.
Впродовж 2017 року службовці ДПСУ вже спіймали декілька нелегальних мігрантів і доправили їх до пункту тримання. Як розповідає керівництво ВПС "Смільниця", серед "нелегалів" часто трапляються громадяни Індії, Шрі-Ланки та Чечні. У пункті тимчасового тримання для нерегулярних мігрантів спіймані "нелегали" перебувають близько трьох днів. Після цього їхню долю вирішує український суд. Найчастіше мігрантів повертають назад до рідної країни, вимагаючи сплатити штраф та компенсувати витрати на перевезення.
Як бачимо, охорона державного кордону пов'язана не лише із несенням служби на пунктах пропуску. Це також щоденний моніторинг великої прикордонної території, яку слід пильно контролювати та оберігати. Про те, як українські військовослужбовці охороняють кордон нашої держави високо в Карпатських горах, читайте у наступній публікації Гал-інфо.
