Слухай онлайн
Cуспільство

Київ похвалив Львів у сфері соціального захисту населення

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів високо оцінив роботу міських установ соціальної сфери. Про це 28 лютого повідомили Гал-інфо у прес-службі Львівської міської ради.
Фото: Олександр Мазуренко

Сьогодні, 28 лютого, до Львова прибула делегація — члени Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Спочатку гості відвідали міський центр реабілітації «Джерело», а опісля — Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій. Відтак, відбувся брифінг.

Так, члени Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів оглянули Львівський міський центр реабілітації «Джерело», що на просп. Червоної Калини, 86А. Керівниця центру Зореслава Люльчак розповіла про соціальні та реабілітаційні послуги дітей та осіб з інвалідністю, презентувала кращі соціальні ініціативи та практики міста у сфері соціального захисту. Адже за 27 років роботи «Джерела», допомогу тут отримали понад 7000 дітей та молоді, віком від кількох тижнів до 45 років. Центр фінансується з комунального бюджету міста Львова (80%) та за рахунок благодійних надходжень (20%). В закладі уже 20 років функціонує програма раннього втручання для дітей, віком від 0 до 4 років, яка здійснює раннє виявлення, профілактику порушень розвитку дитини та функціонування її сім’ї.

Відтак, учасники комітету переїхали до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, що на вул. Пекарській, 41. Там їм презентували діяльність центру та муніципальних ініціатив з питань захисту учасників антитерористичної інформації (операції об’єднаних сил). Адже Центр діє у Львові із травня 2016 року, і окрім надання послуг, допомагає бійцям у працевлаштуванні, скеровує їх на оздоровлення, організовує освітні, культурні та розважальні заходи і проекти. Також центр приймає документи на міські програми соціального захисту бійців та членів їхніх сімей.

«Знаю, що ви сьогодні були у нашому Центрі «Джерело». Я би дуже хотів, щоб такі центри були в кожному місті та містечку нашої держави. Ми зараз у районах міста відкриваємо подібні центри вже для тих старших дітей, які мають ДЦП, чи інші хвороби, щоб робити їх живими учасниками процесу. Ми відкриваємо майстерні, проводимо навчання.

Центр допомоги учасникам бойових дій ми створили, коли почалась війна. Коли почалась війна, ми зрозуміли, що це не вирішиться за один день. Це також треба робити у кожному місті нашої країни. Років через 7 людина, як вернулась з війни, починає деякі речі переосмислювати. На жаль, у нас в державі не перейняли цей досвід, який мають інші країни, які воюють.

Я на цьому тижні призначив радником міського голови пана Косолапова, він пройшов Афганістан, війну, був добровольцем, має інвалідність. Я би дуже хотів, щоб він зараз, як людина зі середовища, допоміг мені переглянути все, що ми робимо, щоб люди з інвалідністю, учасники бойових дій мали більший сервіс і більше послуг.

Ваш візит безцінний, бо ви бачите, що з того, що є на рівні міста, можна зробити на рівні держави. Цю програму, яку ми запровадили, по 100 тис грн кожному бійцю, я мав мрію, що одразу ж у наступному бюджетному році держава це підходить і це піде по усій країні. Так зараз не є. Львів — чи не єдине місто, де всі хлопці отримують допомогу. У нас зранку був виконком і ще 70 хлопців отримають по 100 тис грн. Загалом ми вже видали 3170 хлопцям по 100 тис грн. Я вже не говорю про допомоги, пільги, квартири. Ми маємо в Україні програму житлового кредитування. Давайте ми для учасників бойових дій зробимо пріоритетність. Бо ми даємо в рік кільком, але цього не достатньо. Місто дає землю, комунікації. Якби така програма діяла для учасників бойових дій, ситуація змінилась би.

А реабілітація? Ми маємо спортивний клуб армії, стадіон на балансі Міністерства оборони. А як воно використовується? Думаю, Міністр до цього ще не дійшов. Хлопці, які пройшли війну, або будуть займатись спортом, або енергія піде в інше русло. Ми, як місто, готові брати це на себе, показувати приклад.

Навіть наша ініціатива — Львів-господар Зимової Олімпіади 2030 року — це також одна з великих цілей, щоб розвинути зимові види спорту, давати можливості для учасників бойових дій, щоб ними займатись. Найстрашніше, коли хлопець повертається з війни і йому нема кому допомогти.

В державі система ще не запрацювала у повному об’ємі. Ми б хотіли, якщо треба, бути пілотним містом. Цей досвід, який ми маємо — унікальний у країні. Будемо працювати все, що потрібно, сьогодні нема більш важливої справи, ніж захист та допомога хлопцям, які пройшли війну. Або це буде великий ресурс, який буде штовхати країну, або ми навіть не уявляємо, що це може бути", — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

«У Львові, як у небагатьох обласних центрах України, створений такий хаб, де атовці, родини, які втратили своїх близьких на війні з агресором, можуть прийти і отримати допомогу. Ми сьогодні подивилися, як це створено у Львові. Хочеться, щоб такі місця для надання послуг атовцям були створені не тільки у Львові і Києві, а в кожному місті. Принципи, на яких надаються послуги в цьому центрі у Львові — це „рівний — рівному“ і „чесний — чесному“. Ці принципи ми маємо зберегти для всієї країни», — зазначила під час брифінгу Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

«Думаю, за результатами засідання цього комітету ми можемо очікувати змін і в законодавстві, і в роботі наших міністерств. Бо ця норма, яка є у Львові, коли кожен хлопець, який пройшов війну, отримує 100 тис грн, така норма має бути для всіх у нашій державі. Друге — це можливість отримати житло. Було би дуже корисно, щоб у рамках молодіжного житлового кредитування була можливість допомогти тим, хто пройшов зону бойових дій. Місто надає ділянку, допомагає з мережами, а людина, яка пройшла війну, отримує кошти від держави в кредит під невеликий відсоток — це може вирішити проблему. Важливо — це психологічна реабілітація, допомога в працевлаштуванні і розуміння важливості спорту. Амбіції Львова — бути таким центром, пілотним майданчиком, щоб можна було ці добрі практики розповсюджувати на всю Україну», — додав мер Львова.

У Львові, для соціальної підтримки воїнів АТО / ООС, запровадили чимало соціальних програм. Серед таких — унікальні для України допомоги по 100 тис грн для бійців-мешканців Львова (цю допомогу вже отримали 3100 учасників бойових дій, і на її фінансування загалом передбачено 600 млн грн.), та допомоги по 25 тис грн контрактникам — у разі підписання контракту з бойовою частиною ЗСУ на строк не менше 3-х років (попередніми підрахунками, саме на цю допомогу мають право претендувати до 500 осіб).

Також у Львові за кошти міського бюджету надано 98 квартир для учасників бойових дій та їхніх сімей. З них: 52 квартири — у будинку для бійців на вул. Під Голоском (усі квартири — двокімнатні, їх отримали бійці з числа дітей-сиріт або позбавлених батьківської опіки, родини загиблих та особи з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок війни на Сході України); 18 квартир — у будинку на вул. Б. Хмельницького (ці квартири отримали: сім’ї військовослужбовців-учасників АТО, які загинули під час проходження військової служби; учасники АТО, які отримали поранення, контузії, каліцтва під час участі в АТО та є особами з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, а також сім’ї учасників АТО, які виховують 5 і більше дітей). Крім того, у 2015−2016 роках місто придбало житло для 28 сім’ям бійців, які втратили нижні кінцівки.

Загалом у Львові діє «Комплексна програма підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей — мешканців м. Львова». Вона передбачає надання 20 видів допомог (у тому числі пільг на оплату ЖКП), послуг. Упродовж дії програми, з серпня 2014 року до 1 січня 2020 року, надано допомог та соціальних послуг 16 971 особі на загальну суму понад 88 млн грн.

Загалом у Львові мешкає 6 823 учасників АТО / ООС: з них — 459 осіб з інвалідністю. Загинуло 96 львів’ян.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");