Цього дня - 8 жовтня 1871-го - на Полтавщині народився один із найсильніших в історії українців.
Кар'єру богатиря Іван Піддубний почав у 28 років, виступаючи у цирку. До цього він працював вантажником у кримських портах.
Лише його вигляду було достатньо, щоб привернути увагу: 184 см зросту, 137 - об'єм грудної клітки, 44 - біцепса. Піддубний гастролював Російською імперією, поки не закінчились суперники.
Богатир вивчив правила класичної боротьби і поїхав підкорювати Париж. Чотири роки поспіль із 1905-го до 1909-го Іван Піддубний виграв шість (!) світових чемпіонатів з французької боротьби (де потрібно покласти супротивника на лопатки).
Публіка обожнювала українця не лише за його неймовірну силу, але й справедливий і непоступливий характер.
Під час одного з поєдинків чемпіон Франції Рауль ле Буше вийшов на ринг змащений оливковою олією. Це порушувало правила, але судді зарахували перемогу французу. Буше після цього категорично відмовлявся вдруге боротись із українцем. Та згодом силачі таки зустрілись на чемпіонаті світу. Піддубний переміг Буше: українець 41 хвилину протримав француза у позі партер (навколішки), розповідаючи про чесні правила гри.
Іншого разу організатори турніру запропонували Піддубному піддатися за великий гонорар. Під час бою Іван підняв супротивника над собою, а сам ліг на спину, вдаючи себе переможеним.
За 40 років Піддубний провів близько 2000 переможних поєдинків. Він виступав у 14 країнах світу. А останній бій провів у 70-річному віці.
У 1920-их українцю пропонували громадянство США, але він відмовився. Піддубного весь час тягнуло додому. Однак з села на Черкащині, де він купив понад 200 га землі, йому довелось переїхати через більшовиків.
Останні роки життя він провів на Кубані. Був заарештований НКВС за те, що власноруч переправив у паспорті національність з “русского” на “українець”. Допитували Піддубного із застосуванням електропаяльника, вимагаючи номери рахунків в американських банках.
Доживав віку у злиднях, 500 грамів хліба, який видавали за картками, силачеві не вистачало, тож доводилось вимінювати трофеї на харчі.
Тим не менше це не завадило росіянам написати на його могилі: «Здесь русский богатырь лежит».
Джерело: Локальна Історія.
