Що чекає на ліси в Карпатах? Цій темі сьогодні, 22 червня, була присвячена дискусійна панель у межах ІІІ Форуму місцевого розвитку. Участь в ній взяли голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, Посол Сейму Республіки Польща Анна Палюх, голова Сколівської районної ради Львівської області Микола Романишин. ПОвідомила прес-служба Львівської облради.
Олександр Ганущин, аналізуючи, що чекає на ліси в Українських Карпатах, розпочав з глобального питання: ліс це питання екології чи економіки?
«Лісове господарство генерально ми розвиваємо в напрямку заповідання, збільшення рекреаційного потенціалу та відсотку лісовідновлення? Чи ми бачимо у лісі, в першу чергу, економічні показники заготівель, прибутків лісопереробної галузі та зайнятість на місцях?
Ми на всіх рівнях, постійно відкладаємо відповідь на цей виклик, а дарма – XXI століття надворі. А це насправді великий виклик. Судячи із «зусиль» окремих урядових функціонерів минулого року, мовляв, давайте зробимо єдиний лісгосп на всю країну, ставлення центральної влади до лісу таки мегаспоживацьке. Сюди додайте хронічне недофінасування галузі в сусідніх з Карпатами регіонах, та повну відсутність державної програмної підтримки на лісовідновлення, приміром, чи осучаснення матеріально-технічної бази лісгоспів і так далі. Не розумію, чому на підтримку бізнесових галузей на кшталт великого фермерства гроші є, а на підтримку лісу немає?! Мовляв, самі там заробите…», – сказав голова Львівської обласної ради.
Далі Олександр Ганущин сконцентрувався на 2 головних викликах для лісів наших Карпат, на які необхідно вирішувати у найближчій строковій перспективі.
«Виклик перший – всихання. Зміни клімату, а головне глобальні помилки лісокористування кінця 19 і середини минулого століття призвели до всихання смерекових лісових насаджень. Вони за минулі 150 років витіснили інші породи, а рівень перетворення їх на сухостої в загальних площах перевищує вже 5% площі і твердо прямує до 10. І на практиці це не просто кожне 10 сухе дерево. Це слід вирізувати вже й негайно величезні масиви, щоб вони не перетворилися на сухі патики або землю, вкриту ураженим поваленим лісом.
І тут криється другий виклик – тотальна суспільна недовіра до працівників лісової галузі та розуміння кожної рубки в лісі як обов’язково незаконного явища і засобу збагачення усіх і вся. Не додати, а помножити це все слід на повне нерозуміння не лише першого виклику і боротьби з ним, і всезагальну сакралізацію теми, мовляв, «не чіпайте лісу, най собі росте».
Переконаний, баланс між економікою і екологією на місцях в областях, гірських районах і ОТГ ми дедалі більше зміщуватимемо в бік екології. Ряд ініціатив, презентованих на форумі, – і нацпарки, і сучасний лісорозсадник, – саме звідси. Проте, хотілося б побачити політичну волю українського парламенту і українського уряду, щоб лісагентство з блоку міністерства АПК перейшло в міністерство екології», – зауважив очільник облради Львівщини.
Крім того, Олександр Ганущин наголосив на важливості проведення роз’яснювальної роботи. «Великий виклик до лісової галузі – треба йти до людей, в школи, залучати дітей, запроваджувати екоосвіту не на словах, а на ділі. У всьому цьому лісовики мають ставати флагманами», – підкреслив він.
Завершуючи свій виступ, Олександр Ганущин акцентував: «Звісно, я як і більшість Вас хочу, щоб з лісами в Українських Карпатах було все добре. Давайте кожен зробимо по маленькому кроку до подолання цих викликів. Перефразую покійного Богдана Гаврилишина, члена Римського клубу: думаймо про ліси в Карпатах вдома, на роботі, на форумі – глобально, а діймо локально!»
Крім того, в рамках дискусії начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека презентував проект створення лісорозсадницького комплексу з вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.
За його словами, проектом передбачається реконструкція існуючих виробничо-складських приміщень під цех посіву та упаковки сіянців та влаштування теплиць, полів дорощування для сіянців лісових деревних порід із закритою кореневою системою (ЗКС).
«Проектована річна потужність – 3 млн сіянців на рік із ЗКС. З використанням наявних теплиць на підприємствах Львівського ОУЛМГ +3 млн сіянців на рік із ЗКС. Покращена коренева система +4 млн сіянців на рік. Загалом приблизно 10 млн сіянців на рік», розповів Анатолій Дейнека.
У свою чергу, заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, доповідаючи про стан та перспективи розвитку лісового господарства України, зауважив, що рівень заготівлі деревини в Україні є науково обґрунтованим, а стрімке збільшення обсягів заготівлі деревини – викликане достиганням насаджень, створених після ІІ Світової війни. «Головне, щоб лісівники чули суспільство, а суспільство чуло лісівників», – підсумував заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.
