Мама стала донором для сина і врятувала йому життя. У дитячій лікарні святого Миколая лікарі успішно пересадили нирку 17-річному хлопцю, родом із Житомирщини. Він хворів із 7-річного віку.
Першими проявами ниркової недуги були млявість, швидка стомлюваність та порушення сечовипускання. Ще тоді, десять років тому, лікарі встановили хлопцеві діагноз – вроджена вада сечовидільної системи. Спершу захворювання вдавалося лікувати медикаментозно.
Та з часом стан дитини почав погіршуватись, і розвинувся вторинний хронічний пієлонефрит – інфекційно-запальне захворювання бактеріального типу. Далі – руйнація сечових шляхів, ниркова недостатність і, зрештою, відмова нирок.
Понад півтора року Назар був змушений жити на діалізі. Це процедура зі штучного очищення крові та виведення надлишків рідини. А потім почалася велика війна. Назара евакуювали до Ізраїлю. Родина сподівалася, що там хлопцеві пересадять нирку від посмертного донора. Однак, на чужині з трансплантацією не склалося. Мама Тетяна забрала сина до України та твердо вирішила, що не відступить, поки остаточно не вилікує свою дитину.
Жінка звернулася до львівських лікарів та зважилася на родинну трансплантацію. У лікарні святого Миколая вся сім’я пройшла обстеження на сумісність, і мамина нирка ідеально підійшла Назару. Тетяна у ту мить, коли їй про це повідомили, була неймовірно щасливою. Адже пересадка органу від родинного донора має більше шансів на успіх.
Трансплантація минула чудово. У дитячій лікарні це була вже третя пересадка цього органу від родинного донора. Одразу після трансплантації нирка запрацювала просто на операційному столі. А вже за тиждень мама із сином повернулися додому. Обоє – здорові. Тепер Назар, у якого хвороба вкрала два останні роки життя, сподівається, що зможе якнайшвидше надолужити навчання в школі та вступити до вишу.
