Одним з інструментів роботи депутата є депутатський запит. Це спосіб зголосити проблему і змусити чиновників реагувати на неї. Аналітична група "Просто думка" проаналізувала запити депутатів Львівської міської ради, які стосувалися освіти.
Ремонти шкіл. Вічною проблем шкіл є їхній ремонт. Більшість запитів депутатів, власне, пов’язані з ремонтними роботами у школах, що й не дивно. Отже, загалом за 2016 рік депутати Львівської міської ради подали 43 запити, які стосуються шкільної освіти. Серед них 23 запити щодо ремонтів у школах.
Запити є доволі типовими: до певного депутата звертається громада з проханням проведення ремонту в тій чи іншій школі, і депутат у запиті висвітлює цю проблему і просить її вирішити. Дехто вказує точні суми, як-от Уляна Пак, коли вона звернулась із проханням наддати школі №75 700 тис. грн для проведення ремонту у 2017 році. Їй надали відповідь, що у школі впродовж 2016 року були поміняні вікна, облаштували санвузли тощо. Проте ремонт проводився коштом батьків, звіт оприлюднений на сайті школи.
Є випадки, коли звернення йдуть в нікуди. Депутат Олег Василишин, наприклад, подав запит з проханням замінити вікна у школі №50, де вони, вікна, сказано у запиті, експлуатуються з 1956 року. В бюджеті на цей, 2017 рік, витрати на школу №50, не передбачені . І це не поодинокі випадки.
Друга тема «освітянських» запитів депутатів – поширення спорту в школах. Зокрема, торік депутати Львівської міської ради звернули свою увагу на проблеми спорту в школах 8 разів, 4 зауваги були реалізовані. Запити, що стосувались спортмайданчиків чи спортзалів, не були підтримані. Наприклад, депутат Роман Федишин у своєму запиті торкнувся проблеми школи №31, якій одного спортзалу недостатньо, оскільки там одночасно проводять уроки два класи. Проте цей запит не отримав логічного продовження у вигляді надання коштів. Схожа ситуація спіткала і депутат Сергія Іваха, який подав запит щодо побудови спорткомплексу поблизу школи №87. Територія, на котрій планували побудувати майданчик, у власності школи з 2009 року, але відіграє роль «прохідного двору».
І нарешті третя тема – «середовище». Власне, решта освітянських запитів стосувались екологічного виховання у школах, проблем гігієни і харчування, а також проблем документації. З ініціативою екологічного виховання був виступив депутат Андріан Гутник, який 14 червня торік подав запит, в якому просив запровадити таку систему навчання в школі, коли розповідають про екологію та її дотримання. На це міський голова Львова Андрій Садовий відповів: «У 2016/17 навчальному році буде створена ініціативна група для напрацювання платформи положень нової програми сучасного екологічного виховання школярів». Однак про цю ініціативну групу повідомлень не було знайдено. Та й про саму програму у школах хіба що тільки «щось чули».
Щодо харчування, то депутат Адрій Дворакевич подав запит, у якому просив вирішити проблему «синтетичного» харчуванням у школах, адже заборона на таке була прийнята ще у 2006 році, однак у школах і далі продовжують реалізовувати «синтетику». Відповіді на цей запит не було.
На завершення додамо, що Україна, як відомо, рухається європейським шляхом, а це своєю чергою вимагає змін у системі освіти. Однак запитів про інноваційні методи навчання та новітні технології у школах не було.
Загалом 2016 року депутати Львівської міської ради подали 798 запитів. Як ми бачимо, шкільна освіта не мала пріоритет. Із 43 «освітніх запитів», про які ми розповіли вище, 12 були реалізовані, тобто школам були надані кошти для проведення ремонтних робіт чи будівництва спортивних майданчиків.
