У львівських судах не квапляться з розглядом справ. Президент України очолив НКРЕКП. Уряд відмінив державний контроль за цінами, проте в НБУ не очікували зростання цін на продукти харчування. МЕРТ пропонує посилити правила закупівель в ProZorro. Литовці мають намір виготовляти в Україні сонячні батареї. «Північний потік-2» потрібно остаточно заблокувати в інтересах України і США.
Судова справа з одним епізодом ймовірного хабарництва
Вчора у львівському Личаківському районному суді відбулось продовження слухання резонансної справи про хабарництво, перше засідання якої відбулось ще на початку грудня 2015 року. Того ж року, 8 вересня, за хабар у розмірі 25 тисяч гривень затримали Володимира Садового, керівника Львівського обласного управління водних ресурсів. Слідство інкримінує Володимиру Садовому вчинення особливо тяжкого злочину з ознаками корупції, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Хабаром в особливо великому розмірі вважається такий, що у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян – 17 гривень. У випадку екс-керівника Львівського обласного управління водних ресурсів розмір ймовірно отриманого хабара становить 1470 неоподатковуваних мінімумів. Одержання хабара в особливо великому розмірі карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 до років із конфіскацією майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Наприкінці другого року судового слухання сторона захисту раптом задекларувала бажання звірити мічені купюри, призначені для дачі хабара Володимиру Садовому, із тими номіналами, які зберігаються у спеціальній депозитній скриньці. Ні добра слідча суддя Жанна Лакомська, ні прокурор Назар Буфан, який має опінію милосердного самарянина, клопотанню адвоката заперечення не висловили, отож слухання справи знову відклали.
А ще раніше фігурантові кримінальної справи Володимиру Садовому дозволили звільнитись із посади керівника Львівського обласного управління водних ресурсів за власним бажанням і тут же влаштуватись на посаду заступника керівника Львівського обласного управління водних ресурсів. Не беремось стверджувати, але така рокіровка давала Володимиру Садовому можливості для ймовірного впливу на свідків кримінального провадження, які є його підлеглими.
Принагідно варто зазначити, що Личаківський районний суд Львова розташований у непридатному для суду приміщенні. Так званий зал судових засідань №1, де слухається зазначена справа, наполовину неосвітлений і має жахливу акустику. В протилежній від судді частині залу майже не чути, що говорить суддя, прокурор чи сторона захисту. Працівникам апарату Личаківського районного суду варто, мабуть, трішки активізуватись задля покращення побутових умов у приміщенні суду, перейнявши відповідний досвід у Галицькому або Франківському районних судах Львова.
Порошенко став ще й головним енергетиком
Президент Петро Порошенко підписав закон №7342-1 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг». Цей закон вносить зміни, які дозволяють главі держави одноосібно призначати членів НКРЕКП до проведення конкурсу або у разі неправомочності комісії. Зокрема у тому випадку, якщо комісія не може проводити засідання та ухвалювати рішення через відсутність кворуму. Повноваження членів НКРЕКП, яких призначить президент, будуть тривати не більше трьох місяців.
Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада дозволила президентові призначати членів НКРЕКП до їх обрання за конкурсом. Такий законопроект був розроблений у зв’язку з тим, що в останні місяці комісія НКРЕКП не могла провести жодного засідання через відсутність кворуму.
Зарплатня українців не європейська
Сьогодні в Україні найнижчі середні зарплати в Європі, якщо перевести гривні в європейську валюту. Така ситуація склалась передусім унаслідок падіння гривні в останні роки. Навіть при врахуванні середньої зарплатні до сплати податків, Україна все одно знаходиться на останньому місці в Європі.
Проте при перерахуванні гривні на «купівельну спроможність» Україна перебуває на третьому місці знизу – менша купівельна спроможність є тільки у валют Молдови та Вірменії, де зарплати трохи вищі, однак при цьому ціни на товари більші відносно зарплатні.
Непередбачене зростання українських цін
Наприкінці 2017 року інфляція більш істотно відхилиться від цільового рівня, ніж передбачалось раніше. Про це сказано у повідомленні Національного банку з посиланням на дані Державної служби статистики. Споживча інфляція у листопаді очікувано сповільнилась – до 13,6% в річному вимірі з 14,6% у жовтні 2017 року. У місячному вимірі зростання споживчих цін теж сповільнилось – до 0,9% з 1,2% в жовтні.
Як повідомили у НБУ, фактична інфляція перевищила прогноз, опублікований в «Інфляційному звіті» за жовтень 2017 року, внаслідок більш високого темпу зростання цін на продукти харчування.
В Україні зросла грошова маса
У листопаді 2017 року грошова маса в Україні зросла на 0,3% – до 1 трлн 129,079 млрд гривень. За даними центробанку, відповідна динаміка зумовлена як зростанням обсягу готівкових коштів в обігу поза банками на 0,7% – до 310,405 млрд грн, так і залишків за депозитами на 0,2% – до 818,372 млрд гривень. А загалом від початку року обсяг грошової маси зріс на 2,4%.
МЕРТ пропонує посилити правила закупівель в ProZorro
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) розробило законопроект, який передбачає запровадження штрафів за закупівлю товарів і послуг без проведення тендеру на ProZorro. У разі придбання товарів, послуг або робіт і укладення договорів без проведення процедур державних закупівель пропонується накладати штраф у розмірі, що становить 20% від суми таких договорів.
Крім того, законопроект пропонує знизити пороги держзакупівель. Сьогодні закон про державні закупівлі діє для тендерів із закупівлі товарів або послуг мінімум на 200 тисяч грн і робіт на 1,5 млн гривень. У законопроекті, запропонованому в Мінекономіки, поріг для окремих сфер господарювання знижується до 600 тисяч грн під час закупівлі товарів і послуг, а також до 3 млн грн для замовлення робіт. У підсумку мінімальний розмір штрафу становитиме 40 тисяч грн (120 тисяч для окремих сфер бізнесу).
Правила про державні закупівлі планується поширити на державні та приватні компанії, дохід яких залежить від тарифів, які встановлює комісія НКРЕКП (наприклад, облгази, водоканали, обленерго).
Серед нововведень проекту закону – скасування особливих процедур закупівлі для нафти і сирих нафтопродуктів, а також для телекомунікаційних послуг (ретрансляція радіо і телебачення).
Від держкомпаній – 75% прибутку в бюджет
Міністерство економічного розвитку і торгівлі пропонує зобов’язати підприємства з державною часткою скерувати на виплату дивідендів 75% чистого прибутку за 2017 рік. Згідно з проектом постанови Кабміну, який МЕРТ оприлюднило на своєму сайті, виняток, як і в попередньому році, пропонується зробити для Ощадбанку і ПАТ «Укргідроенерго»: вони сплатять до держбюджету дивіденди у розмірі 30% від прибутку за 2017 рік.
Литовці мають намір виробляти в Україні сонячні батареї
Литовська компанія «Global BOD Group» планує збудувати на Херсонщині підприємство з виробництва сонячних модулів. Про це йшлося під час переговорів голови Держенергоефективності України Сергія Савчука із Відмантасом Янулєвічюсом, головою правління литовської компанії «Global BOD Group». Сторони домовилися розширювати співпрацю та визначати можливості заснування підприємств із виробництва сонячних панелей у різних регіонах України за участю литовських інвестицій і технологій.
У рамках підготовки українсько-литовського проекту голова Держенергоефективності відвідав одне з підприємств компанії, а саме «SoliTek», яке спеціалізується на виробництві високоякісних фотоелементів із полікристалічного кремнію.
«Північний потік-2» потрібно остаточно заблокувати
Блокування «Північного потоку-2» є спільним інтересом США і України. На цьому наголосив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв у Вашингтоні під час зустрічі з представниками адміністрації президента Трампа та членами Конгресу США.
«Північний потік-2» не тільки підірве українську економіку і дозволить Москві шантажувати країни Центральної та Східної Європи, а й усуне єдиний чинник, який наразі змушує Кремль підтримувати бодай якусь стабільність на сході України. Сьогодні Москві потрібний транзитний маршрут через Україну, щоби заробляти на продажу газу на європейському ринку. Однак, якщо «Північний потік-2» побудують, українська газотранспортна система більше не буде стримуючим фактором. За таких умов Москва зможе розгорнути повномасштабну війну на сході України, – наголосив Коболєв.
Спілкуючись із американським істеблішментом, Андрій Коболєв зазначив, що Москва має багато західних партнерів у проекті «Північний потік-2», отож «Нафтогаз» не може здолати самотужки цей московський газовий дестабілізаційний проект.
Ярослав Левків
