У грудні 2020 року на замовлення Національного музею Революції Гідності було проведене всеукраїнське дослідження громадської думки «Українці про Революцію гідності та візії збереження пам'яті про події та учасників».
Його результати оприлюднили 22 лютого у пресцентрі Укрінформу, повідомляється на сайті музею.
Під час дослідження, яке тривало 4–18 грудня 2020 року, громадян опитували методами анкетування й фокусованих групових інтерв’ю. Опитано віч-на-віч 2188 осіб віком 16–67 років. Похибка не перевищує 2,1%.
Результати представив і прокоментував Андрій Орлов, директор Центру стратегічного розвитку територій – організації, яка здійснювала соціологічне дослідження. За його словами, порівняно з результатами аналогічного дослідження, виконаного у грудні 2018 року, підтримка Майдану повільно зростає. Соціолог зазначив, що ця динаміка наявна, навіть якщо врахувати максимально допустиму похибку дослідження.
-
6% опитаних 2020 року відповіли, що під час Революції Гідності симпатизували владі.
-
11% зізналися, що для них ці події не були важливими.
-
23% залишалися безсторонніми.
-
48% підтримували Майдан.
Детальні дані у презентації за посиланням.
Після оголошення результатів відбулося публічне обговорення. У ньому взяли участь Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті, Віталій Нахманович – історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, Олександра Матвійчук – співзасновниця організації «Євромайдан SOS», голова правління Центру громадянських свобод, Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності; Ольга Сало – заступниця генерального директора НМРГ з розвитку та культурно-просвітницької роботи.
«Опитування підтверджує припущення із наших дискусій: пам’ять вибіркова, зазнає впливів не лише часу, а й подій, маніпуляцій політиків, вона вразлива для новітньої зброї – інформаційної війни. Досягають результатів спроби нав’язати ярлики та запустити антидержавницькі міфи. Зріз із перервою у два роки показує кілька відсотків падіння обізнаності в подіях. Бачимо зрушення й у зміні ставлення до них. Проте багато українців і далі розуміють потребу зміцнення інфраструктури пам’яті. Їм бракує інституцій, які казатимуть правду. Це дослідження – вже не теорія. Це інструмент-дороговказ, прикладна, практична річ для низки музеїв, освітніх центрів. Це також посил і підґрунтя для урядовців та влади на місцях, щоб зосередитися на виробленні державної політики. Свіже політичне визначення Революції Гідності у Верховній Раді та програму заходів уряду на п'ять років сприймаємо як реагування на потреби суспільства», – зазначив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Послухати виступи всіх учасників можна у записі:
Також 23 лютого в Інформаційно-виставковому центрі музею Майдану відбулася презентація наукового збірника «Революція Гідності: на шляху до історії». Він містить матеріали першого наукового форуму, який було ініційовано Національним музеєм Революції Гідності та який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року. Партнерами форуму стали Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет. Матеріали збірника розкривають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації складної історі”. Оприлюднені дослідження фокусуються на суспільно-політичному, цивілізаційному та культурологічному вимірах Майдану.
«Цей збірник є першим науковим поштовхом до осмислення подій 2014 року. Майдан іще тільки на шляху до історії – Революцію гідності, очевидно, ще не завершено. Вона дала старт тим механізмам суспільних змін, які відбуваються повільно, але змінять нашу країну. Україна через 10–15 років буде зовсім іншим суспільством, аніж у 2013–2014 роках. Ту революцію не вдалося завершити через вторгнення Росії та початок війни. Фронт, волонтерський рух і ряд інших суттєвих чинників поглинули увагу людей, це зупинило люстрацію та реформи. Наше завдання – «уісторичити» кожен етап революції. Цей збірник буде одним із тих механізмів, які дадуть поштовх суспільству осмислити те, що відбувалося та відбуватиметься з нами», – зазначив про видання Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Видання також є у вільному доступі в електронному форматі на сторінці видавництва Музею Майдану.
