11 вересня 2019 року генеральний директор радіо “Львівська хвиля” Мирослав Хом’як взяв участь у громадській дискусії «Безпечний медіапростір: співпраця індустрії та регулятора», що відбулась у Києві.
За словами Мирослава Хом’яка, ініціатива Незалежної асоціації телерадіомовників, Національної радою України з питань телебачення і радіомовлення, Інституту соціальної та політичної психології — дуже важлива і сьогодні на часі.
“Тематика панельних дискусій складена вкрай вдало. Адже ми змогли обговорити ряд соціально важливих питань. Зокрема, учасники зустрічі мали нагоду висловити свої думки з приводу захисту дітей. А саме говорили про, на жаль, поширене сьогодні таке соціальне явище як булінг.
Поза увагою не залишилось і гендерне питання. Разом з експертами ми шукали спільні точки дотику на тему співраці та співіснування індустрії загалом та регулятора зокрема. Обговорювали також і моделі само- та співрегулювання”, - розповів Мирослав Хом’як.
Також, на його думку, безумовно такі заходи необхідно проводити якомога частіше — щороку, а то й щокварталу. Враховуючи той факт, як швидко розвивається світ, та те, яким потужним потоком на нас щодня несуться хвилі інформації.
“Варто щоразу залучати ще більше поглядів та думок. Адже такий формат громадських дискусій безумовно слугує майданчиком для пошуку вирішення ряду проблем”, - наголосив Мирослав Хом’як.
Зокрема, про реагування на випадки булінгу розповів Юрій Кіцул з Управління ювенальної превенції Національної поліції України у рамках громадської дискусії розповів.
«Явище булінгу виникає не на порожньому місці. Воно тісно пов’язане з питанням домашнього насильства. За статистикою, жертви булінгу у подальшому стають жертвами домашнього насилля». Юридично існує тільки одне поняття «булінг». Кібербулінг, сексуальне та психологічне цькування – це лише форми, а не окремі поняття.
Серед учасників конференції була і представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з дотримання прав дитини та сім’ї Оксана Філіпішина. Вона також порушила проблемне питання щодо дитячого булінгу та захисту інтересів дітей.
«За допомогою саморегулівних актів наші діти стали захищенішими щодо поширення їхньої особистої інформації, місця проживання. Тепер частіше телеканали почали приховувати обличчя дітей та звертатися за консультацією до експертів. Ці зміни були ще зовсім недосяжними 7-8 років тому».
Не менш ґрунтовною і актуальною була панельна дискусія «Досвід застосування актів з питань захисту інтересів дітей». Експерти поговорили про акти, які регулюють висвітлення теми суїциду, сексуального насилля, булінгу, героїзації дітей, залучених до воєнний дій.
Свою думку висловила і Любов Найдьонова з Інституту соціальної та політичної психології. Вона зазначила: «Вважаю нашим великим досягненням те, що ми змінили напрямок дискурсу. Ми почали говорити про захист дітей до продакшину програм, а не вже після».
На зустрічі був і Роман Кіфлюк з Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Чоловік розповідав про архаїчність законодавства. Він нагадав, що є лише три статті, які за фактом захищають права дітей. Окрім того, він зауважив, що на телеканалах та радіохвилях дуже мало дитячих програм. А з усього представленого контенту - 90% мультики.
Наголошували і на тому, що сьогодні гостро постає питання медіаосвіти та медіавиховання. А ось правознавчу сторони питань висвітлила юрист Нацради Анна Літвіщенко. Екперт розповіла про судовий досвід регулятора у захисті інтересів дітей, залучених до медіавиробництва.
