Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Про це повідомили 21 січня Гал-інфо у пресслужбі НБУ.
Національний банк залишається відданим своєму зобов’язанню щодо досягнення цілі з інфляції. Подальша монетарна політика спрямовуватиметься на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки.
У 2020 році інфляція прискорилася до 5% і досягла центральної точки цільового діапазону
Упродовж минулого року інфляція переважно перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Падіння світових цін на енергоносії, а також зниження попиту на непершочергові товари й послуги стримували зростання цін під час пандемії. Водночас наприкінці року інфляція очікувано прискорилася. Це зумовлювалося динамічним відновленням світової економіки, подальшим збільшенням внутрішнього споживчого попиту, а також подорожчанням енергоносіїв та окремих продуктів харчування. В результаті, в грудні інфляція повернулася в цільовий діапазон.
У першій половині 2021 року інфляція прискориться, проте повернеться в цільовий діапазон 5% ± 1 в. п. у першому півріччі 2022 року
Національний банк переглянув прогноз зростання інфляції в 2021 році в бік підвищення з 6,5% до 7%. Прискорення інфляції в першому півріччі зумовлюватиметься жвавим споживчим попитом, подорожчанням енергоносіїв та гіршим торішнім врожаєм сільськогосподарських культур. Крім того, зростуть виробничі витрати бізнесу, зокрема на оплату праці. Темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими внаслідок підвищення акцизів на тютюнові вироби та подорожчання електроенергії.
Надалі вплив проінфляційних чинників слабшатиме, що розверне інфляційну динаміку. Завдяки нарощенню пропозиції сільськогосподарської продукції нового врожаю сповільниться продовольча інфляція, а наприкінці року вичерпається ефект низької бази порівняння для окремих товарів. Монетарна політика Національного банку також буде спрямована на послаблення фундаментального тиску на ціни з боку стійкого споживчого попиту та на покращення інфляційних очікувань. Як наслідок, очікується, що показник базової інфляції на кінець 2021 року становитиме 5,9%, а загальна інфляція знову повернеться в цільовий діапазон у першій половині наступного року. В 2022–2023 роках інфляція перебуватиме близько середньострокової цілі в 5%.
Падіння економіки у 2020 році було значно меншим, ніж очікувалося, а в 2021 та в наступні роки вона зростатиме на рівні близько 4%
За оцінками Національного банку, у 2020 році темп зниження реального ВВП становив 4,4%, що є меншим, ніж очікувалося в попередньому прогнозі (6%). Економіка України досить швидко відновлювалася в другому півріччі. Після проходження жорсткої фази карантину падіння ВВП сповільнилося до 3,5% р/р у ІІІ кварталі, цей тренд зберігся і в IV кварталі. Посилення карантинних обмежень у листопаді мало незначний вплив на ділову активність.
Швидке відновлення економіки зумовлене передусім зростанням внутрішнього споживання. Збільшення доходів громадян та видатків бюджету підтримує споживання на високому рівні. Так, роздрібна торгівля в IV кварталі продовжувала стрімко зростати. Нарощення поточних витрат бюджету на інфраструктуру, насамперед на дорожні ремонти, а також охорону здоров’я поліпшило динаміку ВВП. Натомість інвестиційна активність бізнесу залишалася низькою.
У 2021 році економіка майже надолужить втрати від коронакризи – ВВП України зросте на 4,2% та продовжить зростати стрімкими темпами – близько 4% у 2022–2023 роках. Головним рушієм залишатиметься стійкий внутрішній попит, зумовлений подальшим збільшенням реальних доходів громадян. Зменшення невизначеності щодо розвитку пандемії сприятиме відновленню інвестиційної активності.
У 2021–2023 роках поточний рахунок платіжного балансу після значного минулорічного профіциту знову повернеться до дефіциту
Очікується, що профіцит поточного рахунку в 2020 році сягне одного з найбільших рівнів в історії України – 4,8% ВВП. Проте у 2021–2023 роках поточний рахунок платіжного балансу повернеться до дефіциту.
Хоча ціни та зовнішній попит на основні товари українського експорту залишатимуться досить високими, подорожчання енергоносіїв зумовить погіршення умов торгівлі. Відновлення економіки також супроводжуватиметься поступовим нарощенням інвестиційного імпорту. Зростання споживчого імпорту з огляду на очікуване збільшення доходів громадян буде стійким і надалі.
Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом
У 2021 році очікується надходження коштів від МВФ у межах поточної програми stand-by, а також офіційного фінансування від ЄС, Світового банку та інших міжнародних партнерів. Ці кошти дадуть змогу профінансувати значну частину бюджетних потреб у 2021 році.
Співпраця з Фондом залишається важливим сигналом і для іноземних інвесторів. Вона суттєво спростить доступ і здешевить планові залучення уряду на зовнішніх ринках. Завдяки фінансуванню від МВФ та інших партнерів Україна зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько 30 млрд дол., попри значні обсяги погашень зовнішнього боргу.
Основними ризиками для цього прогнозу є посилення карантинних заходів як в Україні, так і в світі, а також суттєвий приплив іноземного капіталу
Проведення вакцинації в світі зменшує ризик повторення локдаунів. Утім, з огляду на поступовість цього процесу, а також появу нових штамів вірусу, зберігається ймовірність локальних форм карантину, які матимуть негативні наслідки для економічної активності. Водночас надм’які монетарні умови в світі та оптимізм щодо вакцинації вже пожвавили інтерес іноземних інвесторів до ринків, що розвиваються, в тому числі й до України. Значний приплив капіталу може послаблювати інфляційний тиск через канал валютного курсу.
Актуальними залишаються також інші ризики:
-
ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
-
посилення інфляційного тиску з боку країн-торговельних партнерів;
-
збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму в світі.
Зважаючи на наявний баланс ризиків, здебільшого тимчасовий характер проінфляційних факторів, а також слабку інвестиційну активність та пригнічені настрої бізнесу на тлі посилення карантину, Правління Національного банку зберегло облікову ставку незмінною в січні 2021 року – на рівні 6%.
Надалі Національний банк готовий підвищувати облікову ставку для приведення інфляції до цілі
Національний банк бере до уваги погіршення інфляційних очікувань наприкінці минулого року, а також посилення фундаментального тиску на ціни з боку споживчого попиту. Якщо вплив цих факторів посилюватиметься та не буде компенсований іншими факторами, зокрема суттєвим припливом капіталу, Національний банк підвищить облікову ставку. Це дасть змогу стримати прискорення інфляції в 2021 році та повернути її до цілі в 5% у 2022 році.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 28 січня 2021 року.
