І знову нагадуємо про небезпечну рослину. Борщівник Сосновського (Heracléum sosnówskyi) може сягати 3-5 метрів заввишки.
Про це йдеться у повідомленні Державного природознавчого музею НАН України у Facebook.
Вид завезли до нас із Кавказу після Другої світової війни, щоб культивувати на корм худобі. Щоправда, швидко з’ясувалось, що корови, нагодовані борщівником, дають несмачне гірке молоко, тому від вирощування відмовились, але вид встиг «втекти». Борщівник облюбував собі місця на берегах річок, узбіччях доріг, деградованих пасовищах, покинутих полях тощо.
Окрім того, що борщівник Сосновсього нахабно витісняє місцеві види, він ще й несе небезпеку людям. Сік рослини містить речовину фурокумарин, яка, потрапивши на шкіру, під дією сонячних променів спричиняє сильні опіки. Тому, ні в якому разі не можна доторкатися до борщівника Сосновського. Якщо усе ж відбувся контакт шкіри із рослиною, потрібно якнайшвидше промити уражену ділянку з господарським милом у проточній воді, а потім промити (а не протерти!) спиртовмісною рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом) та звернутися до лікаря.
Рідше у нас трапляється інший небезпечний вид - борщівник Мантегацці (Heracléum mantegazziánum), завезений теж із Кавказу, з декоративною метою. Обидва види небезпечні і зовні схожі між собою, розрізнити їх можуть тільки спеціалісти. Види борщівників нашої флори у десятки разів менші за розмірами і не несуть небезпеки людині.
