У Музеї визвольної боротьби у день пам’яті Героїв-кіборгів, які в січні 2015-го року у найзапекліших боях боронили Донецький аеропорт, відбулась фотосесія проекту «Незламні кіборги».
"Таким проектом ми хочемо мотивувати хлопців відкритися, аби суспільство знало що та як відбувалося в аеропорту Донецька. Усе те, що воїни пережили, захищаючи аеропорт, у кожного залишило свої рани в душах та тілах, однак ми постаралися достукатись до кожного. Відтак, хто мав бажання та якийсь месидж, висловив його у цих фотографіях
Перш за все, ми собі ставили за мету - показати очі перемоги. Познайомити усіх з нашими Героями України. Проект не одноденний, а складається з кількох заходів. Наприкінці ми організуємо фотовиставку, яку експонуватимемо у стінах Львівської обласної державної адміністрації.
Опісля ми плануємо передати світлини у Будинок воїна, або в Музеї історії релігії. Якщо ж чоловіки захочуть залишити фото собі, то ми без проблем віддамо їх", - розповіла Гал-інфо директорка департаменту соціального захисту населення ЛОДА Наталія Кузяк.
Участь у події підтвердили: Микола Озеров, Віталій Смілка, Володимир Кожан, Тарас Павленко, Олександр Мошонкін, Василь Костів. Загалом у фотопроекті взяли участь майже два десятки воїнів із Львівщини.
«В аеропорт я потрапив 6 січня і перебував до 20 січня 2015 року, після чого мене взяли в полон. Перші дні на бойових позиціях було зовсім не страшно, бо ми ще не до кінця розуміли куди потрапили. Коли йшли бої теж було не страшно. Найбільше лякала тиша. У мене з дитинства була мрія потрапити на війну. Не шкодую про жоден свій крок, і якщо буде ще потреба піду воювати, не замислюючись», - ділиться спогадами оборонець аеропорту, мобілізований під час третьої хвилі Тарас Колодій.
«Подібні проекти важливі ще й тому, що на них ми маємо виховувати молоде покоління. Довгий час усе робилось для того, щоб позиціонувати армію як гурт невдах. Такі позиції треба міняти. Ми настільки швидко заходили в аеропорт, що навіть не встигли перед нами зняти всі розтяжки. Ми розвантажувались від вибухи, тому перші відчуття – це страх. Все чим ти займаєшся в перші дні це постійна боротьба зі страхом. Згодом звикли, опанували його», - згадує старший лейтенант Олег Височанський.
Додамо, що до проекту долучилися фотографи Сергій Талочко та Альона Ніколаєвич.
