За даними Офісу генпрокурора, за останній рік зросла кількість страт окупантами українських військовополонених: ці злочини є непоодинокими інцидентами, а цілеспрямованою політикою держави-агресора.
Про це заявив генеральний прокурор України Андрій Костін в інтерв’ю бельгійському медіа La Libre, його цитує пресслужба ОГП
Деталі: За словами генпрокурора, за 2024 рік зросла кількість страт окупантами українських військовополонених. Катування і страти без суду і слідства використовуються як зброя війни, залякування і знищення.
Ці випадки є не поодинокими інцидентами, а організованою та цілеспрямованою політикою, наголосив Костін. Наприклад, є аудіозапис, на якому російський офіцер наказує своїм військам не брати полонених на полі бою, а вбивати українців.
За словами очільника ОГП, одне з ключових завдань для правосуддя – відповідальність Росії та її керівництва за злочин агресії, без якого не було б понад 140 тисяч воєнних злочинів.
Більшість російських воєнних злочинців засуджено українськими судами заочно, але вирок суду має фундаментальне значення для процесу відновлення справедливості та зцілення постраждалих, наголосив Костін.
“Розслідування воєнних злочинів під час конфлікту, безумовно, є надзвичайно складним. Ми документуємо, розслідуємо і переслідуємо в національних судах кожен злочин, скоєний агресором. Але наше завдання йде набагато далі. Ми впроваджуємо методологію переслідування більш специфічних злочинів, таких як сексуальне насильство, злочини проти дітей та екологічні злочини.
Важливо притягнути до відповідальності натхненників цього вторгнення – президента, прем’єр-міністра, членів так званої “трійки” – і показати їм, що вони можуть понести відповідальність, незважаючи на прогалини в міжнародному праві. МКС не має юрисдикції в цьому питанні, але ми працюємо над правовою формулою з близько 40 державами по всьому світу.
Тому якщо Путін наважиться відвідати зустріч G20 у Бразилії – він має бути заарештований.
Відмова виконати ордер на арешт посилює позиції Росії. Всі наші надії тепер покладаються на незалежність бразильської судової системи”.
