На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка, якою відзначають науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, у 2019 році було подано 27 наукових робіт. Про це повідомила прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка.
За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.
У номінації ʺЗа вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наукʺ представлено 10 наукових досліджень:
1. Вадим Ададуров, монографія ʺВойна цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеонаʺ Т.1, (Україна).
2. Вадим Ададуров, монографія ʺНаполеоніда” на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століттяʺ (Україна).
3. Віктор Гаркавко, ʺПро хліб наш насущний наукаʺ (Україна).
4. Іоанна Ґетка, монографія ʺНа зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).
5. Богдан Гудь, монографія ʺУкраїнці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.ʺ (Україна).
6. Богдан М. Пунько, посібник ʺМіжнародний бізнесʺ (Україна).
7. Богдан М. Пунько, монографія ʺАнтифілософія політикиʺ (Україна).
8. Володимир Сергійчук, монографія ʺГолодомор 1932-1933 років як геноцид українстваʺ (Україна).
9. Ірина Чугаєва, монографія ʺЧернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?ʺ (Україна).
10. Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія ʺГромадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвідʺ (Україна).
У номінації ʺЗа вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністикиʺ представлено 17 наукових досліджень:
1. Марія Грація Бартоліні, монографія ʺПізнай самого себеʺ. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія).
2. Сергій Біленький, монографія ʺImperial Urbanism in the Borderlandsʺ (Канада).
3. Галина Волощук, монографія ʺХудожнє мислення Уляни Краченкоʺ (Україна).
4. Світлана Гірняк, монографія ʺСоціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)ʺ (Україна).
5. Віктор Давидюк, монографія ʺЗачароване Поліссяʺ (Україна).
6. Степан Давимука та Лариса Купчинська, ʺУкраїнський книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.ʺ (Україна).
7. Ганна Дидик-Меуш, монографія ʺКомбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словникʺ (Україна).
8. Олександр Панченко, монографія ʺУкраїнський демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есеʺ (Україна).
9. Роман Радович, монографія ʺПоліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процесиʺ (Україна).
10. Юліян Тамаш, ʺГармонія ідентичностейʺ (Сербія).
11. Костянтин Тищенко, монографія ʺДолітописна мовна історія українцівʺ (Україна).
12. Костянтин Тищенко, монографія ʺІншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищахʺ (Україна).
13. Ольга Царик, монографія ʺФормування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти другої половини ХХ ст.ʺ, у 2-х т. (Україна).
14. Алла Швець, монографія ʺЖінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірахʺ (Україна).
15. Микола Шульський, монографія ʺІван Вишенський в оцінці Івана Франкаʺ (Україна).
16. Микола Шульський, ʺІван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевичаʺ (Україна).
17. Авторський колектив М. Чубайовська, Н. Омельченко, В. Синільник, курс українознавства для 1-4 класів ʺЯ люблю Українуʺ (Україна).
Наукові роботи, які було подано на здобуття премії, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика, мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.
Комітет премії розпочав формування номінаційних комітетів, які мають підтвердити відповідність поданих на конкурс монографій визначеним науковим дисциплінам. Вибрані роботи буде передано до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії у кожній з номінацій і передасть на розгляд до Міжнародного журі. Імена лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка буде оголошено 23 червня у Відні (Австрія). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра – у Дрогобичі – 27 серпня, у день народження Івана Франка.
Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: ʺЗа вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністикиʺ та ʺЗа вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наукʺ. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.
Лауреати премії попередніх років:
У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.
У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.
У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.
