Гал-інфо пригадало найвідоміші історії з життєпису відомої української мовознавиці та колишньої нардепки Ірини Фаріон.
“Це був постріл в українську мову та Україну”, “Гине українська еліта!”, “Вбивають націю, мову, державу” – так реагує громадськість на смерть відомої української мовознавиці, колишньої нардепки Ірини Фаріон.
Нагадаємо, що ввечері 19 липня на вул. Массарика, 3 у Львові відбувся замах на українську мовознавицю: невідомий вистрілив у скроню. Ірину Фаріон госпіталізували, проте вже через декілька годин боротьби лікарів за її життя жінка померла. Гал-інфо розповідає, що відомо про діячку, яка неодноразово потрапляла у гучні скандали, а також подає найвідоміші цитування мовознавиці, які для багатьох її прихильників стали крилатими фразами.
Філологія та політика
Народилась Ірина Фаріон 29 квітня 1964 року у Львові. Після завершення навчання у Львівській середній школі №75 імені Лесі Українки майбутня філологиня рік працювала бібліотекарем, після чого протягом 1982—1987 років навчалась у Львівському державному університеті імені Івана Франка (тепер ЛНУ ім. Івана Франка) за спеціальністю українська філологія.
Ще в студентські роки Ірина Фаріон розпочала свою діяльність як науковиця, зокрема працювала лаборанткою катедри загального мовознавства Львівського університету, а також згодом стала керівницею Центру україністики на катедрі фольклористики. З 1991 по 2023 рік Ірина Фаріон викладала українську мову у Національному університеті “Львівська політехніка”. Здобула ступінь доктора філологічних наук та вчене звання професора.
Свою політичну діяльність натомість Ірина Фаріон розпочала ще у 1988 році, коли стала членом КПРС. У 2013 році, коли журналісти опублікували архівні документи про участь мовознавиці у комуністичній партії, вже на той час народна депутатка України відмовлялась коментувати цю частину свого життєпису та промовила один з найвідоміших своїх висловів: “Орлиці не сповідаються перед гієнами”. Згодом Ірина Фаріон розповіла, що тривала її участь у КПРС лише 1 рік.
«У 1988 році винятково з мотивів наукового кар’єрного зростання я вступила у це лайно, а у 1989 році відразу за рік я з цього лайна вийшла», – сказала Ірина Фаріон у прямому ефірі радіо “Львівська хвиля”.
У 2000-их роках Ірина Фаріон до партії “Свобода”. У 2006 році вона вперше стала депутаткою Львівської облради, а вже з кінця 2012 року до осені 2014 року була депутатом Верховної Ради VII скликання.
З 2013 року очолювала підкомітет з питань вищої освіти комітету ВРУ з питань науки й освіти, а у 2014 році стала першим заступником голови комітету парламенту з питань науки й освіти.
Відомою Ірина Фаріон була також завдяки своїй журналістській діяльності. Зокрема, на телеканалі “НТА” глядачі могли переглядати її авторську програму “Ген українців”, у якій мовознавиця розповідала про відомих українців: від УСС до бійців Української Галицької Армії, УПА та героїв сучасної російсько-української війни.
Скандали та інші гучні справи
Попри широке різноманіття проєктів, спрямованих на розвиток та поширення української мови, часто радикальні заяви Ірини Фаріон викликали у громадян бурхливі реакції. Різкі висловлювання мовознавиці почали використовувати навіть як крилаті фрази, які сьогодні можуть впізнати не лише її прихильники, але й опоненти.
У 2010 році до Міжнародного дня рідної мови Ірина Фаріон провела у дитсадку №67 “урок грамотності” і у різкій формі засудила "зросійщення українських імен". Вона заявила, що хлопчик Міша має бути Михайликом, Лиза походить від слова "лизати", а Альонкам порадила "пакувати валізу і виїжджати до Московії".
“Ніколи не кличте Марічку Машею, бо якщо вона Маша, то це форма не наша, нехай вона їде туди, де ті Маші живуть. Якщо раптом хтось Петрика обізвав “Петьою” – це також не український хлопчик. Він теж мав би звідси забратися або навчитися, як українською мовою правильно називатися”, - розповідала дітям Ірина Фаріон.
Один з перших публічних виступів Ірини Фаріон у Києві, як пише BBC Україна, датується кінцем 2010 року. А саме йдеться про її виступ на акції протесту проти соціальної українофобії режиму Януковича під Верховною Радою.
«Україна не має влади, те, що демонструє ця кримінальна олігархія, - це колоніальна адміністрація московського штибу. Це колоніальна адміністрація, керована з Москви», – виголошувала Ірина Фаріон з трибуни.
Протягом усієї своєї депутатської діяльності мовознавиця активно пропагувала українську мову та радикально виступала проти усіх ініціатив, які її обмежували. Особливо мовознавиця критикувала тих, хто пропонував ідеї з обмеження державної мови, у тому числі тодішнього прем’єр-міністра Миколу Азарова.
"Як допомогти вам опанувати українську мову? Як педагог я бачу проблему в двох контекстах: мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?", – ставила запитання мовознавиця Миколі Азарову.
У 2018 році Ірина Фаріон радикально відреагувала на інцидент в одній кав’ярень Маріуполя, у якій українському військовому зламали щелепу після його прохання отримати меню українською мовою. "Якби українці просто ногою давали в щелепу кожному москворотому, то війна стала б перемогою давно. А так поки що наших б'ють. А дуже сильно повинні бити ми", - зазначила ексдепутатка.
Того ж року в ефірі “Протилежний погляд LIVE” Ірина Фаріон публічно заявила, що російськомовні українці притягли до країни війну.
"Чому вони живуть в Україні і говорять мовою окупанта? Вони садомазохісти? Їм подобається використовувати мову ворога? Путін прийшов їх звільняти. Вони притягнули сюди війну! Де ми маємо війну сьогодні? Там, де були російськомовні громадяни. Це Луганська, Донецька область та Крим. Ми маємо третину окупованого Донбасу", - розповідала Ірина Фаріон.
Однією з останніх заяв Ірини Фаріон, які викликали бурхливу реакцію в громадськості, були висловлювання проти російськомовних військовослужбовців у програмі “Рандеву з Яніною Соколовою” за 5 листопада 2023 року.
“Я не можу назвати їх українцями, якщо вони не говорять українською мовою — то нехай себе назвуть “рускими”. Чому вони такі очманілі? […] Вони такі великі патріоти. Покажи свій патріотизм — вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка”, – наголосила мовознавиця.
Одразу після цього у своєму Telegram-каналі екснардепка опублікувала лист від проукраїнського студента з тимчасово окупованого Криму, який підтримав її після скандальних слів про військових, але не приховала його особисті дані. Через кілька днів російські окупанти знайшли хлопця та змусили просити вибачення на камеру.
Одразу після цього, 14 листопада 2023 року, студентство розпочало масові акції протестів біля “Львівської політехніки” з вимогою звільнити професорку. Із собою вони принесли плакати "Фаріон — геть" та "Ірина Фаріон ганьбить Україну". А вже 16 листопада у ЗМІ опублікували наказ ректора про звільнення мовознавиці. У травні цього року Ірину Фаріон поновили на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ “Львівська політехніка”.
Додамо, що 21 липня о 19.00 у Львові розпочався парастас за Іриною Фаріон, яка померла у реанімації після замаху. Сьогодні, 22 липня о 14:00 відбудеться чин похорону мовознавиці у Гарнізонному храмі у Львові. Поховають професорку на Личаківському кладовищі, неподалік могили Володимира Івасюка.
