Дискусія “Діти війни: адаптація та соціалізація” відбулась у медіацентрі “Україна” у п’ятницю, 19 серпня.
За результатами дослідження, проведеного Львівською обласною радою у співпраці з експертами з ГО “Форум розвитку громадянського суспільства” і Ради Європи, більшість проблемних питань стосуються не лише ВПО, а – також місцевих мешканців, оскільки усе суспільство перебуває в стані тривожності.
Юлія Гвоздович, експертка проєкту Ради Європи “Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні” розповіла про основний набір проблемних питань, з якими зіштовхнулися не лише внутрішньо переміщені особи, які втікали від війни, а й місцеве населення – зокрема школярі.
Основна проблема більшості переміщених осіб – мовний бар’єр та культурні відмінності. На жаль, багато років діти у східних та південних областях отримували освітні послуги російською мовою. Зараз для цих школярів, як повідомила Юлія Гвоздович, важливо забезпечити перехід в повністю українськомовне середовище. А також допомогти тутешнім дітям налагодити комунікацію з новачками у класах та запобігти напрузі в спілкуванні.
Олена Абрамюк, психологиня, психотерапевтка, регіональна координаторка Мальтійської служби допомоги, радить звернути увагу на психоемоційну підтримку вчителів, оскільки простір, де знаходяться діти, сприятиме тому, як вони поводитимуться, аби не було поділів на “своїх” та “чужих”.
Що стосується українських школярів, які виїхали за кордон, дітей та їх батьків хвилює питання подвійного навчання – у своїй та в місцевій школах.
За словами Юлії Гвоздевич, вітчизняні школи повинні дбати за зв’язок з тими, хто зараз за кордоном, оскільки державі буде критично необхідно повертати цих дітей. Для цього пропонується надавати школярам статус учня-слухача, завдяки якому дитина б відвідувала певні онлайнові заняття в українській дистанційній школі.
Інша проблема, яку активно обговорюють батьки та опікуни школярів – наскільки школи готові до навчального процесу, зважаючи на те, що навчальні заклади повинні мати свої бомбосховища.
“Це така трохи, як на мене, бульбашка, що у нас нема грошей. Приклад – Великомостівська громада, яка за свої кошти й кошти батьків купує мобільне укриття. Тобто є система”, – каже Іванна Герус, голова постійної депутатської комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради.
Батьки хочуть та ініціюють збори коштів. Можливо, це не є найбільш демократичні державницькі варіанти, але такий варіант є допустимий під час воєнного стану в державі, переконана Іванна.
“Важливо, якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина навчалася офлайн і якісно, вони можуть долучитися до того, щоб створити сховище. Для мене в ситуації воєнного стану це нормально. Питання “чому не було зроблено?”, “як буде далі?” – треба буде вирішувати потім. Зараз важливо забезпечувати цей варіант”.
