Згідно матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень, упродовж 22-28 липня 2020 року місцевими судами Львівської області було винесено 25 постанов, які стосуються притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адмінправопорушення.
При цьому жоден порушник правил карантину судами не був оштрафований.
Як вбачається із судових рішень, фігурантами адмінстративних справ здебільшого були водії маршруток, перукарі, продавці та власники магазинів, які перебували на робочому місці «без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски».
Під час розгляду матеріалів справ у судах значна частина фігурантів визнавали свою вину та щиро розкаювались у вчиненому правопорушенні. Враховуючи це, судді вважали за можливе звільняти таких осіб від адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адмінправопорушення та застосувати до них ст. 22 КУпАП України, обмежившись усним зауваженням.
Типовий приклад – постанова судді Жовківського районного суду Львівської області Романа Ясиновського від 23.07.2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо водія автобуса, уродженця смт. Магерів Жовківського району, відносно якого протокол за ст. 44-3 КУпАП було складено працівниками Кам`янко-Бузького відділу поліції.
Із тексту постанови вбачається, що 15.07.2020 року в період карантину в м. Жовква при здійсненні пасажирського перевезення (на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська) водій Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI перебував в автобусі «без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот», чим вчинив порушення правил щодо каратину людей.
Водночас у суді порушник повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, що було враховано як обставина, яка пом'якшує відповідальність. Також суд врахував те, що дії водія «суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди і така шкода фактично не була заподіяна».
У результаті суд ухвалив визнати «підозрюваного» винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 22 цього ж кодексу «звільнити його від адмінвідповідальності, обмежившись усним зауваженням, внаслідок малозначності скоєного правопорушення, а справу відносно нього закрити».
Аналіз вищеназваних постанов, що були винесені львівськими судами упродовж 22-28 липня, «показує», що провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 44-3 КУпАП судами закривалися також у зв`язку з відсутністю в діях «правопорушників» складу адміністративного правопорушення.
Аргументувалися такі судові рішення, як правило, тим, що протоколи про адмінправопорушення були складені з порушенням вимог чинного законодавства.
