Нещодавно Гал-інфо писало про досвід реформування галузі профтехосвіти на прикладі Львівського коледжу готельно-ресторанного бізнесу та ВПУ №29 м. Львова. Колективи закладів показали, що професійні спеціальності можна зробити привабливими для учнів, а навчання — якісним та сучасним.
В умовах воєнного стану, коли держфінансування галузі освіти є обмежене, ці заклади знаходять альтернативні джерела, щоб оновлюватись та ставати кращими. Для цього училища залучають місцеву владу, бізнес, донорські компанії, а нерідко це роблять й самостійно.
У межах публікацій, присвячених реформуванню професійної освіти, розповідаємо про досвід вищих професійних училищ в громадах Львівщини, зокрема Стрия та Дрогобича. А також — про студентський гуртожиток у Стрию, який вдалось модернізувати за декілька місяців.
Вище професійне училище №34 м. Стрия
Професії, які пропонують опанувати в училищі, дають можливість здобути надзвичайно важливі вміння та навички для наближення перемоги та відбудови зруйнованої держави, переконані у Вищому професійному училищі №34 м. Стрия.
Важливим елементом розвитку профосвіти є робота навчально-практичних центрів (НПЦ), де учні здобувають практичні навички та відточують свою майстерність.
Раніше це були майстерні зі застарілим обладнанням, або про їх існування взагалі не йшлося і студенти могли спробувати свої сили лише під час проходження практики.
З 2017 року уряд інвестує кошти на створення НПЦ і оновлення обладнання. Охочі заклади профтехосвіти подають свої заявки на конкурс і роблять умови для навчання учнів привабливими.
Завдяки виграному у 2021 році гранту на базі ВПУ №34 м. Стрия вдалося відкрити навчально-практичний центр професій “Кухар" і "Кондитер”. Тут учні з допомогою сучасного устаткування вчаться готувати кулінарні і кондитерські вироби.
Започаткувати такий навчально-практичний центр допоміг випускник училища — пан Андрій. Чоловік давно працює у галузі хореки, тобто індустрії гостинності, і допоміг у створенні НПЦ від етапу проєктування до закупівлі необхідного обладнання.
“Попередньо, я тут проводив і продовжую читати лекції, робити майстеркласи для студентів. У 2020 році мене запросили й розповіли, що є така можливість: держава виділяє кошти й можна податися на грант. Ми розробили проєкт, обґрунтували мету та доцільність його втілення, подали це в Київ і здобули шанс створити такий центр”, — зокрема розповідає чоловік.
Вартість такого навчально-практичного центру обійшлась у 2,5 млн гривень: із державного бюджету скерували 1 млн 600 тис. грн, з обласного – понад 700 тис грн, та ще сто тисяч — це кошти самого училища та спонсорська допомога. Для центру придбали сучасне кухонне обладнання, інвентар, інструменти, посуд та мультимедійне обладнання. Також облаштували систему вентиляції та кондиціювання повітря.
На сьогодні в училищі навчаються 726 учнів. Окрім учнів з Львівщини, здобувають професійну, професійно-технічну освіту тут також діти з Франківщини та навіть зі Закарпаття.
Олег Кизима каже, що приблизно 1/3 здобувачів освіти становлять учні, що навчаються за спеціальностями “Кухар. Кондитер” та “Офіціант. Кухар”.
“У нас ніколи не було проблем з набором учнів на кулінарні спеціальності. Але після відкриття центру, набір на професію суттєво збільшився ”, — зазначає директор училища.
Окрім навчально-практичного центру з професій “Кухар" і "Кондитер”, в училищі з 2017 року діє навчально-практичний центр з підготовки робітників за професією "Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування". Майстер Тарас Борщик, який готує майбутніх сантехніків, є випускником училища.
“Після 9-го класу учні ще два роки здобувають повну середню освіту й опановують фах сантехніка. А вже на третьому курсі вони стають зварниками”, — пояснює Тарас Борщик.
Також цьогоріч у межах Програми ЄС "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" застарілі електрична, механічна і зварювальна виробничі майстерні в училищі будуть реконструйовані.
Відтак планується проведення ремонтних робіт та закупівля обладнання на суму понад 1 млн 400 тис євро для оновлення та облаштування технікою навчальних лабораторій за професіями: "Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів та майстерні з діагностики та налаштування електричного та електронного устаткування автомобільних засобів" та "Зварник".
“Майстерня буде утеплена, повністю реконструйована та отримає нове обладнання. Планується зробити заїзд, окремі бокси, навчальну станцію техобслуговування, де діти зможуть повністю вдосконалювати свої навички й навчатись професії слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, а також — автоелектрика і електрогазозварника”, — розповідає Олег Кизима.
Наразі учні, які опановують фах cлюсаря з ремонту колісних транспортних засобів практикуються в мінімайстерні. Щоденно учні на ділі вивчають балансування, монтаж колісних шин, здійснюють кузовні роботи, ремонт двигунів, підвіску автомобіля тощо.
“Ми ремонтуємо авто місцевих, які звертаються до нас. Але зараз левова частка авто, які тут є, відправляються на фронт. Волонтери привозять техніку, придбану за кордоном, і часто ця техніка є непридатна до експлуатації. Хлопці тут повністю проводять технічне обслуговування, замінюють мастила, необхідні деталі, тобто доводять її до кондиції й тоді машина їде на схід”, — додає директор училища.
В училищі скептично ставляться до ідеї, що будь-яку робітничу спеціальність можна здобути дистанційно. З початку повномасштабного вторгнення ВПУ №34 м. Стрия працювало в онлайн-режимі, але починаючи з осені студенти повернулись у навчально-практичні центри.
“З вересня було прийняте однозначне рішення повернутись на очну форму. Через що виникла проблема, бо є багато дітей, які виїхали за кордон і розраховували на те, що навчання буде дистанційне. Ми їх викликаємо: або приїжджайте і продовжуйте навчання, або здайте на певний розряд і за потреби можна відрахуватись. По-іншому ніяк.
Як кранівника дистанційно навчити на крані працювати чи як електрозварника навчити варити? Як розряд дати кухарю дистанційно й оцінити страву, коли їх немає фізично? У нас є інтегровані професії — агент з туризму й адміністратори — там можуть вчитись дистанційно, але це винятки. Це ж не є черга за диплом. Ми маємо хороше реноме навчального закладу в регіоні і не хочемо так просто його втратити”, — каже директор училища Олег Кизима.
У сучасних умовах чимало студентів не мають можливостей продовжувати своє навчання і сподіваються на варіант академвідпустки. Провчившись певний термін, студент змушений відрахуватись на певному етапі, але у нього є змога повернутись і довчитись. Олег Кизима вважає, що тут може виникнути колізія.
“Міністерство освіти і науки розглядає варіант академвідпустки. Але тут є одна проблема. Бо якою б зашкарублою не була професійна освіта, вона має бути гнучкою і йти в ногу з часом. У навчальних програмах стандарти доволі часто змінюються. Уже кажуть, що сантехніки у майбутньому називатимуться інсталятори. Відтак, студент, не здобувши спеціальність сантехніка, візьме академвідпустку, і через кілька років захоче повернутись. А в нас уже буде ліцензія на інсталятора. І ми попросту не зможемо дати йому диплом інсталятора, тому що він вчився на сантехніка. Тому я раджу студентам випускатись по поетапній кваліфікації з тим розрядом, який вони осягнули. А в майбутньому за бажання завжди можна продовжити навчання”, — ділиться освітянин.
Окрім того, профтехосвіта — це можливість для тисячі людей, які втратили роботу, перекваліфікуватися й опанувати новий фах в короткий термін.
На базі Вищого професійного училища №34 м. Стрия у межах Програми ЄС "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" проводили короткотермінові курси за професією “кондитер” для внутрішньо переміщених осіб, що тимчасово мешкали у Стрию. Навчання тривало три тижні. Учасники програми навчились випікати різноманітні хлібобулочні вироби та отримали сертифікат з підтвердженням їхніх навичок.
Вище професійне училище №19 м. Дрогобича
Вище професійне училище готує кваліфікованих робітників з десяти спеціальностей. А також молодших спеціалістів будівельного та кулінарного профілів.
Зараз в училищі навчається 980 здобувачів освіти. Заклад може похвалитись своїми навчально-практичними центрами, які створили на базі колишніх майстерень. До створення НПЦ залучили вчителів й учнів училища.
“Так, до прикладу навчально-практичний центр “Штукатур лицювальник-плиточник Маляр” відкрили у 2018 році, З трьох невеликих приміщень зробили два — штукатурну майстерню і малярну майстерню. Усе, що зроблено, зроблено старшими майстрами і здобувачами освіти”, — розповідає заступник директора з навчально-виробничої роботи Василь Моштук.
На практичних заняттях студенти відпрацьовують свої навики та вміння.
“Ми вже вміємо штукатурити стіну, шпаклювати, накидати розчин кельнею, ковшем і розрівнювати розчин по поверхнях. У мене труднощів поки що ніяких не виникало. Я сам обрав цей фах. До того багато дивився відео з процесом, і це мене надихнуло", — ділиться студент-першокурсник спеціальності “Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр” Валерій.
Василь Моштук каже, що в місті працюють будівельні, деревообробні підприємства, де студенти проходять практику, а згодом і працевлаштовуються.
Окрім будівельного напрямку студенти здобувають фах "Слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Електрогазозварника".
Викладач професійно-теоретичної підготовки професій автослюсарного, електрогазозварювального та ковальського напрямків Ростислав Москаленко показує віртуальну модель зварювального апарата, з яким працюють учні. Програмне забезпечення дозволяє повністю відобразити зварювальний шов.
"Струм у зварювальному апараті є дуже малесенький, безпечний для навчання. На комп'ютері встановлене відповідне програмне забезпечення, де ми можемо перевіряти шкалу, що показує точність рухів майстра, стрибки струму, якісь неточності", — зауважує педагог.
Ростаслав Москаленко також працює з автослюсарами на базі науково-практичного центру для автослюсарів, який з’явився у 2021 році. Студенти на практиці проводять технічне обслуговування, ремонт колісних засобів містян, які звертаються.
"Учні проінструктовані, знають порядок складання, розбирання автомобіля, ми їм повністю довіряємо. А вже старші студенти можуть проводити і комп'ютерну діагностику авто", — каже Ростислав Москаленко.
Училище надає платні комп’ютерні, будівельні, перукарські, кулінарні та автослюсарні послуги.
До прикладу, у межах виробничого навчання студенти-столяри виготовляють альтанки для баз відпочинку в Трускавці. Студенти працюють на професійних сучасних верстатах, які училище закупило на власні кошти.
У закладі розуміють, наскільки важливою є комунікація зі школярами. Саме тому у межах профорієнтації для учнів 8-9 класів Дрогобицької ОТГ і навколишніх ОТГ на базі Дрогобицького училища №19 проводять різноманітні майстерки для кухарів, штукатурів, столярів тощо. Також в училищі діє гурток для учнів.
Училище також має намір проводити заняття для місцевих школярів замість трудового навчання. З цією метою керівництво закладу подало відповідну заявку у профільний департамент Львівської ОВА.
"Ми хотіли б, щоб ці 8-9 класи школи проходили технології на базі нашого училища. Але тут є певні нюанси, оскільки це комунальні підприємства, а ми підпорядковуємося Міністерству освіти", — зауважує заступник директора з навчально-виробничої роботи Василь Моштук.
Комплексна модернізація гуртожитків профтехів області
Керівниця Вищого професійного училища №35 м. Стрия Лілія Андруневчин показує ремонтні роботи, зроблені в гуртожитку, починаючи з другої половини 2022 року.
"Минулого року ми розпочали грандіозний проєкт з ремонту гуртожитка. Гуртожиток збудований у 1975 році, і з того часу тут не проводився капітальний ремонт.
За цей рік нам вдалося поставити пластикові вікна, повністю поміняти систему водомережі, систему водовідведення та частково поміняти електромережу. Ми також відремонтували четвертий, п'ятий поверхи гуртожитка; встановили нові душові, санвузли, кухні. Зараз проводиться процес обмеблювання, і вже з вересня ми зможемо заселити туди дітей і частково внутрішньо переміщених осіб", — розповідає директорка.
З початку повномасштабного вторгнення гуртожиток Стрийського ВПУ №35 став прихисток для понад сотні внутрішньо переміщених осіб. Наразі в гуртожитку мешкає близько 50 переселенців.
Проєкт з модернізації гуртожитка фінансувався з коштів бюджету розвитку закладів області від ЛОВА, Стрийської МТГ та міжнародних спонсорів: Міжнародної організації з міграції, Норвезької ради біженців, Чеської організації "Людина в біді" і благодійного фонду Родини Богдана Гаврилишина.
Лілія Андруневчин зауважує, що частину спонсорів, які допомогли з ремонтом приміщення, шукала самостійно, інші ж — знаходили її і пропонували свою поміч.
Проєкт комплексної модернізації ще триває. Біля гуртожитка планують облаштувати вуличне покриття. У перспективі цьогоріч зробити ремонт ще двох поверхів гуртожитка.
