"Крихітна і зовсім молода єврейська держава тоді взяла гору над потужною коаліцією арабських держав, які за деякими військовим показниками володіли трикратною перевагою у силі, і довела всьому світові, що продовжить існування", - зазначає Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні Олег Вишняков.
У цій війні, яку радянська пропаганда називала "ізраїльською агресією" Ізраїль відстояв своє право на існування перед лицем могутнього ворога - об'єднаних сил Єгипту, Сирії та Йорданії, підтримуваних СРСР, буквально нафаршированих радянською зброєю й радянськими воєнспецами.
Герой СРСР Гамаль Абдель Насер напередодні обіцяв вимостити вулиці Тель Авіва єврейськими черепами. Була оголошена військово-морська блокада Ізраїлю, що по суті було першою військовою акцією.
16 травня 1967 року президент Єгипту Гамаль Абдель Нассер послав свої війська на Сінай і поставив вимогу оонівським миротворцям покинути півострів. Через шість днів він оголосив, що закриває для ізраїльських суден Тіранську протоку, що з’єднує затоку Акаба з Червоним морем. Такі дії викликали народне піднесення у всьому арабському світі. Йорданія, Сирія та Ірак спішно приєдналися до Єгипту у військовому альянсі.
Та Ізраїль теж готувався до війни. Військовим міністром був призначений Моше Даян, генерал, що завжди дотримувався жорсткої лінії у відносинах з арабами. Терміново провели мобілізацію ізраїльських збройних сил. Незважаючи на яскраву риторику арабів, зокрема й заклики Нассера скинути євреїв у море і знищити їх як націю, було незрозуміло, чи наважаться арабські країни атакувати Ізраїль. Але ізраїльтяни вирішили не чекати.
На світанні 5 червня авіація Ізраїлю завдала масованого попереджувального удару по єгипетських ВПС. Ізраїльські літаки з’явилися над ворожою територією не зі сходу, де на них могли чекати, а з півночі й заходу, здійснивши на низькій висоті півколо над Середземним морем. За 500 вильотів знищили 309 з 340 єгипетських літаків, в основному на аеродромах. Після чотирьох днів боїв ізраїльські танки досягли східного берега Суецького каналу, розбивши величезну кількість єгипетського війська. Водночас три ізраїльські танкові дивізії увійшли до Сінайської пустелі. Наземні сили Єгипту, які залишилися без підтримки з повітря в секторі Газа та на Сінаї, були приречені. Саме перший день війни визначив кінець усієї кампанії, котра закінчилася повним розгромом переважаючих сил Єгипту.
Подібним чином події розгорталися й на східному фронті. У перший день війни були практично знищені йорданські ВПС. Військові частини Йорданії чинили відчайдушний опір, та на 7 червня десантники Ізраїлю вибили їх зі Східного Єрусалима й Західного берега річки Йордан. Того ж дня протиборчі сторони погодили умови припинення вогню. Після перемоги над Єгиптом і Йорданією 9 червня Ізраїль повернув вістря атаки на Сирію і захопив у неї стратегічно важливі Голанські висоти, здійснивши потужний удар танковими частинами й піхотою. Сирійські війська були змушені відійти до південних околиць Дамаска.
На вечір 10 червня війна була закінчена. Ізраїль, маючи населення 2,5 мільйона осіб і збройні сили у 275000, переміг арабські країни зі сумарним населенням понад 40 мільйонів і збройними силами у 395000. Понад 30 тисяч солдатів противника були взяті в полон. Ізраїль втратив 776 своїх героїв, в той час, як противник, щонайменше, 15 тисяч.
Це одна з найвидатніших операцій у світовій історії. Всього за кілька днів ізраїльтяни повністю розгромили армії семи арабських країн, які підтримував і озброював Радянський Союз. Ця перемога вплинула на долю Ізраїлю і на весь світ. По-справжньому сильний народ завжди переможе. Бажаю цього і ізраїльтянам, і українцям.
