Голова підкомітету з держбезпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський переконаний, що мобілізаційні процеси ідуть практично у повній відповідності до тих потреб, які формує Генштаб.
Про це він сказав у ефірі Українського радіо.
«Сказати, що всі проблеми (щодо мобілізації - ред.) вже вирішені навряд чи можна. Ми бачимо кількість людей, які не бажають служити незважаючи на те, що відповідають критеріям закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». В силу різних об’єктивних і суб’єктивних причин вони намагаються уникнути мобілізації. Але загалом ті законодавчі новели, які наш комітет розробив, а парламент ухвалив і які вже діють майже три місяці засвідчили свою ефективність. На сьогодні мобілізаційні процеси ідуть практично у повній відповідності до тих потреб, які формує Генеральний штаб. Якихось суттєвих вад в процесі здійснення мобілізації на сьогодні вже значно менше», - наголосив він.
Водночас Веніславський зазначив, що далеко не всі люди, яких оголосили в розшук, є реальними ухилянтами, адже з початком повномасштабного вторгнення мільйони людей опинилися поза місцем своєї реєстрації. А ТЦК та СП відповідно до свої повноважень направляли їм якісь повідомлення.
«Якщо людина їх не отримувала у зв’язку з об’єктивними обставинами, вона все одно могла потрапити в статус тих, хто перебуває в розшуку. Цю проблему якраз і вирішують законодавчі новели, про які ми говоримо. Через оновлення своїх військово-облікових даних значна кількість людей виконала вимоги закону і вони на сьогодні не перебувають в статусі тих, хто розшукується», - сказав він.
Щодо пошуку балансу між потребами забезпечення безпеки і оборони і функціонування економіки, народний депутат зауважив, що це дійсно достатньо складне питання, «але ми його вирішуємо шляхом запровадження механізму бронювання».
«Економічне бронювання – це не питання короткої перспективи. Воно потребує ще великих дискусій і я не думаю, що на сьогодні в парламенті є готовність до ухвалення законодавчих змін. У нас дуже складний вибір. З одного боку економіка забезпечує фінансування тих статей нашого сектору безпеки і оборони, які необхідно, а з іншого боку проводити таке розмежування і давати можливість всім охочим через фінансові преференції бути заброньованим – це також достатньо дискусійне питання», - підкреслив він.
Веніславський додав, що розроблено комітетський законопроєкт, яким передбачено внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» і до закону «Про військовий обов’язок і військову службу». «Громадяни, які свого часу визнавалися обмежено придатними, набули статусу військовозобов’язаних. Задля відновлення соціальної справедливості комітет напрацював зміни до закону. Законопроєкт передбачає не лише неможливість призову на військову службу такої категорії громадян, але й також передбачає можливість звільнення тих, хто був призваний на військову службу з такої категорії обмежено придатних», - сказав він.
Водночас парламентарій наголосив, що понижувати мобілізаційний вік не планується.
«Є консолідована позиція усіх владних інституцій в Україні, що знижувати вік, з якого громадяни України можуть бути мобілізовані на сьогодні ніхто не збирається і це питання не стоїть на порядку денному... В Україні громадяни, які самостійно виявили бажання вступити на військову службу, можуть це також зробити з 18-річного віку. Громадяни до 25-річного віку можуть укласти контракт навіть на один рік», - зазначив він.
Крім того, Веніславський сказав, що жодних обмежень на мобілізацію громадян України, які стали пенсіонерами поліцейськими чи інших силових структур у віці 40-45 років немає. «Усі вони зі спеціального обліку переводяться на загальний військовий облік і підлягають такому самому призову за мобілізацією під час дії воєнного стану як і всі інші громадяни України. Якщо поліцейський за станом здоров’я визнається придатним до військової служби, то він підлягає мобілізації на загальних засадах», - наголосив він.
