Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

росія оголосила у розшук 100 громадян Грузії за службу в ЗСУ

Міністерство внутрішніх справ рф оголосило у розшук 100 громадян Грузії, які воювали або воюють на боці України проти росії.

Про це повідомляє "Медіазона", публікуючи повну базу розшуку МВС рф.

Як зазначається, росія оголосила у розшук у кримінальних справах не лише десятки політиків та чиновників з Європи, а й безліч високопоставлених українських військових та сотні людей, яких російські слідчі вважають «іноземними найманцями» у лавах ЗСУ. Станом на початок лютого за кримінальними справами розшукувалися 96 752 особи.

У картках розшуку не зазначено, за якою статтею переслідується людина, тому виділити політичні відносини із загальної маси практично неможливо, пише видання.

"Медіазона" змогла ідентифікувати в базі розшуку 396 осіб з 36 країн, яких шукають за найманство.

Найбільша група – сто осіб – громадяни Грузії, ймовірно, їх пов'язують із "Грузинським легіоном". Крім того, кримінальні справи порушено проти 93 громадян Великої Британії та 62 з Білорусі (їх, ймовірно, шукають як бійців полку імені Кастуся Калиновського).

"Грузинський легіон", який воює в Україні проти рф, пише, що таким чином агресор "визнає ефективність" громадян Грузії. "Через службу в українській армії найбільша кількість кримінальних справ у росії порушена проти громадян Грузії. Визнають нашу ефективність!" - йдеться у повідомленні, передає SOVA.

Як повідомляв Укрінформ, рф оголосила у розшук десятки європейських, зокрема латвійських політиків та посадовців, а також багатьох високопосадовців - українських військових та сотні оголошених Москвою "іноземними найманцями" людей, які разом з українцями борються проти російських загарбників. В російський розшук потрапили 59 з 68 депутатів Сейму Латвії, які голосували за вихід з угоди про пам'ятники з РФ.

У базі розшуку російського МВС було також знайдено понад сотню чиновників і політиків зі Східної Європи, проти яких порушили кримінальні справи після знесення радянських пам'яток у їхніх країнах. Серед них - прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас та міністр культури Литви Сімонас Кайріс.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ