Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Росіяни організували убивство голови ОУН Євгена Коновальця
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Росіяни організували убивство голови ОУН Євгена Коновальця

23 травня 1938 року від руки співробітника радянських спецслужб у Роттердамі (Нідерланди) загинув Євген Коновалець, полковник Армії УНР, голова Організації українських націоналістів.

Його слова стали пророчими: «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців».

Під час боїв за гору Маківку 1915-го потрапив у російський полон. Повернувся за два роки. Став одним із організаторів Галицько-буковинського куреня січових стрільців – чи не найбільш боєздатної частини Армії УНР. У 1918-1919-му командував дивізією, корпусом і групою січових стрільців під час боїв із більшовиками та денікінцями.

Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.

Після поразки визвольних змагань 1917-1921 років не втратив віру у справу, якій присвятив все своє життя: «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба». 

Засновник Української військової організації (1920). Від 1922-го – в еміграції. Один із ідеологів українського націоналізму. 1929-го став першим головою ОУН.

Його спроби підняти українське питання в Лізі Націй, зокрема про Голодомор 1932-1933 років, неабияк стурбували Москву.

Інфографіка - Олена Бринь, Гал-інфо.

Спроби ліквідувати Євгена Коновальця робилися ще в 1920-х роках. Але саме в 1933-му розпочалася реалізація ретельно спланованої операції по знищенню Провідника, коли в ОУН проникнув агент ОГПУ Василь Хом’як. За його поручительством до організації у 1935-му прийняли «розчарованого в більшовизмі комсомольця Павла Грищенка» (Павла Судоплатова). Останній зарекомендував себе у розбудові підпільної мережі в радянській Україні, мав зустрічі з Євгеном Коновальцем. У 1936-му повернувся до СРСР, але час від часу виїздив за кордон нібито як радист торгового корабля «Шипка». Під час таких візитів тричі бачився з полковником.

Востаннє вони зустрілися 23 травня 1938-го в ресторані «Атланта» в Роттердамі. Їхня розмова тривала 8 хвилин. Судоплатов поклав на стіл коробку шоколадних цукерок (вибуховий механізм вже був активований і мав спрацювати за півгодини), послався на неприємності на судні, мав поспішати, тож домовилися побачитися о 17:00 наступного дня. А за три хвилини після закінчення зустрічі, о 12:16, коли Євген Коновалець вийшов на вулицю і направлявся до готелю, стався потужний вибух бомби.

Місце загибелі Євгена Коновальця у Роттердамі. Фото: www.istpravda.com.ua.

На допиті кельнер ресторану свідчив, що коробка, передана вбивцею, була подібна до коробки для взуття. Інший очевидець трагедії розповідав, що вибух розірвав тіло на шматки (ліве стегно і праву ногу), ще й поранивши двох перехожих.

Поховали Євгена Коновальця у Роттердамі на цвинтарі Кросвейк коштом литовського консульства у Нідерландах.


Степан Бандера (ліворуч) на могилі Євгена Коновальця у 20-ті роковини його загибелі. Роттердам. 23 травня 1958 року. Тут Бандеру вперше побачив його майбутній убивця - агент КГБ Богдан Сташинський. Фото: www.istpravda.com.ua.

Джерело: УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ