Ризики зростання ролі банків із російським капіталом у банківській системі України мають розглядатися на рівні Ради національної безпеки і оборони України. Про це заявив Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка на спільному засіданні фінансового та антикорупційного парламентських комітетів. Повідомила прес-служба Комітету.
«Незалежні експерти дійшли висновку, що причиною найбільших стрибків курсу гривні у грудні 2014-го та лютому 2015 років могли стати шалені об’єми рефінансування овернайт. І ці кошти отримували від НБУ не більше десяти обраних банків, у тому числі, банки із російським капіталом», - сказав Сергій Рибалка.
Він нагадав: ще до Майдану та війни на Донбасі, у вересні 2013 року серед експертів тривала дискусія, чи може Росія створити в Україні кризу через філії власних банків. «Тоді фахівці дійшли висновку, що за умови правильних дій Національного банку України, це неможливо. Чи не надто багато співпадінь?» - сказав голова фінансового комітету.
За його словами, найгірші результати під час цієї кризи показали саме банки із російським капіталом, але Нацбанк не відмовив їм у підтримці.
«У цьому контексті по-іншому виглядають заклики фінансових асоціацій розглядати курс НБУ на зменшення кількості українських банків та зростання частки банків із російським капіталом, як загрозу для національної безпеки України. У будь-якому випадку ця тема повинна розглядатися на рівні Ради національної безпеки України», - заявив Сергій Рибалка.
Він зауважив, що невипадково журналісти ставлять питання про інформацію, оприлюднену у рамках «панамського оффшорного скандалу», щодо наявності зв’язків сьогоднішньої голови Національного банку України, як бізнесових, так і корпоративних, із керівництвом ВТБ банку, який належить, як відомо, Уряду Російської Федерації. «Те, що ці зв’язки були, як стверджують речники НБУ, раніше червня 2014 року, не знімають запитань у суспільства», - додав голова профільного комітету.
Він також нагадав про наявність питань до розподілу рефінансування банків, до змін на ринку ОВДП, про розподіл активів банків, відправлених на ліквідацію, про фінансування PR-структур у США та багато іншого.
«Банкіри нам багато скаржилися також на вибірковий доступ до рефінансування або до валютних аукціонів у найбільш драматичні періоди валютної кризи. Неофіційно вони натякали на вимагання хабарів. Але жодний з них не схотів зробити публічну заяву чи піти до правоохоронних органів. Бо розуміли, що завтра їх можуть знищити», - сказав Сергій Рибалка.
За його словами, багато є запитань і до власників та працівників банків, що пішли з ринку.
Станом на січень цього року Фондом гарантування вкладів було направлено до правоохоронних органів та прокуратури майже дві з половиною тисячі заяв про ознаки кримінальних правопорушень на загальну суму майже 250 мільярдів гривень.
«Для контролю над розслідуванням восени минулого року уряд та силові структури створили спеціальну міжвідомчу комісію. Але, як ми розуміємо, вона так і не запрацювала. Наш комітет направляв до Генеральної прокуратури запити щодо цих питань, але результативних відповідей ми так і не маємо», - заявив голова комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності.
