У Львові триває черговий скандал довкола початку будівництва бізнес-центру на вулиці Сянській, 4. Традиційно для Львова будівництво розпочали без археологічних досліджень, а забудовник без проблем отримав усі дозволи від міської влади та ДАБК.
Ця ділянка є частиною давнього єврейського кварталу, а за вказаною адресою ще на початку ХХ ст діяла Хасидська синагога.
Синагога ʺХасидим Шульʺ
Згідно з матеріалами історика архітектури, викладачки кафедри архітектури та реставрації Національного університету ʺЛьвівська політехнікаʺ Оксани Бойко, які опубліковані на сайті Центру міської історії Центрально-Східної Європи, синагога ʺХасидим Шульʺ була збудована у стилі неоренесансу.
Першим хасидським молитовним будинком у Львові, який не підкорявся місцевому кагалу, була синагога, звана ʺХасидим Шульʺ. Постала вона 1791 року на ґрунті юдейської передміської громади, на розі вулиць Лазневої та Божничої. Навпроти, ближче до Полтви (вул. Лазнева, 1 – Божнича, 2) розташовувалася передміська ритуальна лазня-миква. Первісно синагога ця була дерев'яна; дерев'яною вона була ще у середині XIX ст., що зафіксовано на кадастровому плані Львова 1849 року. Мурована синагога ʺХасидим Шульʺ постала в другій половині XIX ст. – такою вона позначена на кадастрі 1890 року.
Впродовж існування мурована синагога ʺХасидим Шульʺ зазнала декілька ґрунтовних реконструкцій, тому невідомо як вона виглядала спочатку.
1883 року за проектом Калікста Крижановського були реконструйовані галереї та склепіння. Старі склепіння розібрали, а нові підняли вище. На початку XX ст. синагогу перебудували за проєктом архітекторів Артура Шлеєна та Мавриція Зільберштайна, який долучився до реконструкції стриху. Тоді синагога отримала історизуюче стильове забарвлення.
Синагога зазнала руйнації під час погрому в листопаді 1918 року, коли горів цілий юдейський квартал на вулиці Божничій. Тоді був спалений інтер'єр та пошкоджені фасади. Знищену споруду відбудували за проєктом Генрика Орлеана 1919 року. У 1941 році її підірвали нацисти. Згадкою про синагогу ʺХасидим Шульʺ є єдина збережена фотографія, зроблена після погрому 1918 року.
Офісний центр і всі свої
Що відомо про проект офісного центру, який має з’явитися на місці ʺХасидим Шульʺ? Як повідомляв сайт 032.ua, дозвільні документи на будівництво були видані ще 2016 року. У лютому 2016 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, де розглянули це питання.
Замовником розроблення відповідної містобудівної документації представився громадянин Роман Труш, автором проекту - приватний архітектор ФОП Данило Швець. Цікаво, що Данило Швець є сином начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілії Онищенко-Швець.
Під час засідання, архітектор Швець розповів, що на вул. Сянській, 4 збудують офісний центр на 4 поверхи з додатковим мансардним поверхом, на 0,5 метрів вищий за суміжну будівлю. Висота споруди - 16,5 метрів, усередині має бути лобі-бар на 1 поверсі, офісні приміщення на 2 - 4 поверхах, на мансардному поверсі - кафе з терасою.
Історико-містобудівне обґрунтування розроблене фірмою ʺЯрко і Коʺ.
Звісно ж, традиційно для Львова, проведення археологічних досліджень на цій ділянці ніхто не передбачав, а Лілія Онищенко не мала зауважень з цього приводу.
В історичному ареалі Львова хочуть будувати сучасну споруду з офісом і баром
Як зазначив у коментарі Гал-інфо директор НДЦ ʺРятівна археологічна службаʺ ІА НАН України Олег Осаульчук, історико-містобудівне обґрунтування готував архітектор Роман Могитич, який забув у документах вказати, що саме на цій ділянці була хасидська святиня.
ʺЦікаво, що не було жодних згадок чи застережень в управління з приводу того, що ця територія є зоною А-2. Йдеться про давній посад Львова. Це зона охорони культурного шару, буферна зона із зоною ЮНЕСКО. Тобто, там археологічні дослідження мали б передувати самому проектуванню. Варто зазначити, що поруч ʺДобробутʺ, вул. Весела, 5, вул. Підмурна та вул. Сянська. Це сусідні ділянки де ми проводили археологічні дослідження і натрапляли на матеріали починаючи від VІІ тисячоліття до н. е.ʺ, - сказав Олег Осаульчук.
Дивно, але в управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради усього цього не помітили, або ж вирішили заплющити на це очі. Не беремося стверджувати, але виглядає так, що це може бути пов’язано із тим, що проектантом є син начальниці управління.
На місці зруйнованої синагоги у Львові збудують бізнес-центр
Археологи виявили сліди найсвятішого місця у синагозі
За словами молодшого наукового співробітника НДЦ ʺРятівна археологічна службаʺ ІА НАН України Остапа Лазурка, археологи таки потрапили на ділянку, але можливості для досліджень були вкрай обмежені початком будівництва.
ʺУ Львові вкотре забули про археологічні дослідження. В історико-містобудівному обґрунтуванні і слова не було про синагогу, хоч про неї знають усі. Це дуже цікава територія єврейського кварталу. Було дві єврейські громади. Одна жила у місті, а інша – поза його межами. Це територія вулиць Сянської, Веселої та Лазневої. Тобто це був великий єврейський квартал і там було кілька синагог. Одна з них – це була перша не кагальна синагога ʺХасидим Шульʺ, яка не підпорядковувалася громадіʺ, - сказав Остап Лазурко.
Він нагадав, що ця синагога досить довго була дерев’яною і лише згодом її зробили мурованою.
ʺКоли ми прийшли на ділянку, там вже велося будівництво. Археологи заклали шурф і виявили сходи. Згідно з планувальної структури синагоги, сходи вели до Арон га-Кодешу (Ковчег Святині, священний ковчег із сувоями Тори). Це місце при східній стіні, де по центру була влаштована ніша, або шафа, де зберігалися Тори. Це найсвятіше місце у синагозі. Знаємо, що до нього з площини молитовного залу завжди ведуть сходи. Коли ми прийшли на другий раз, то нам сказали, що виявлені сходи впали. Чи так це було, ми не знаємоʺ, - сказав Остап Лазурко.
Єврейська громада йде до суду
Директор Центру дослідження юдаїки і благодійної організації ʺЄврейське відродженняʺ Мейлах Шейхет в коментарі Гал-інфо розповів, що управління охорони історичного середовища Львівської міськради та головний архітектор міста грубо порушує пам'яткоохоронне законодавство України щодо єврейської культурної спадщини Львова.
Мейлах Шейхет: проект «Простір синагог» – моральний злочин
ʺПрикро, але це ще єдиний приклад свавілля у сфері культурної спадщини, яке відбувається у Львові з повним ігноруванням українського законодавства та міжнародного права. Україна є учасницею міжнародних угод і повинна їх дотримуватися. Відомо, що вул. Сянська,4 є фактично буферною зоною. На жаль, науковці, які отримують гроші за це, а в цьому випадку Роман Могитич, створив історико-містобудівне обґрунтування, де це все проігноровано. Управління охорони історичного середовища мало проконтролювати і не допустити порушень, але й це проігнорованоʺ, - сказав Мейлах Шейхет.
Він наголосив, що для єврейської громади такі речі є принциповими і питання пам’яті є дуже важливим.
ʺДля нашої громади це дуже важливо, бо ми пишаємось історією євреїв в Україні, а особливо в Галичині, бо тут було квітуче життя, яке зруйнували Голокост і нацизм. У нас завжди були толерантні відносини і мирне життя з християнською громадою у Львові. Знищення залишків єврейської присутності у Львові кидає нас у прірву того жахливого протистояння нав’язаного тоталітарними режимами. Львівська міська рада навіть не хоче цього слухати, їх це не цікавить. Це моральний злочин. Вони вбивають клин у відносинах між нашими народами, а це впливає і на інвестиційний клімат і на імідж містаʺ, - сказав Мейлах Шейхет.
Він наголосив, що це не єдиний такий об’єкт. А іноземні туристи сьогодні не бачать єврейської присутності в історії Львова.
За словами Мейлаха Шейхета, зараз громада готує позов до суду з приводу будівництва на вул. Сянській, 4.
ʺНам мерія у кожному листі відписує, що якщо ми не згідні то можемо звертайтесь до суду. Це просто насмішка та знущання чиновників. Тут була цивілізована спільнота. В Галичині євреї проживали більший період історії, ніж в Іспанії, чи Німеччині. Єврейський квартал постраждав від польського погрому 1918 року за те, що єврейська громада підтримала ЗУНР. Польські радикали вчинили погром і весь цей квартал горів, у тому числі і синагога ʺХасидим Шульʺ, а зараз він горить від дій чиновників управління охорони історичного середовищаʺ, - зазначив Мейлах Шейхет.
