В межах території селища Олесько на Львівщині планують видобуток сланцевого газу. Водночас на території містечка знаходиться близько 70 джерел. А отже, видобуток газу може нести серйозну загрозу для водних ресурсів. Про це сьогодні, 16 січня, під час прес-конференції повідомив голова ГО «Бюро екологічних розслідувань»Дмитро Скрильніков.
Буріння газових свердловин, розповідає експерт, мало б відбуватися герметично. Бурять на глибину 2 тис. м. Бур проходить джерела, тому вони й не забруднюються.
«Але не буває без порушень,які спричиняють розгерметиризацію, наслідком якої може стати аварійна ситуація. Окрім цього, може бути витік радіоактивних речовин. Коли вивільняється газ абометан, це взагалі може призвести до вибуху. Тому серйозні наслідки, пов’язані з водними ресурсами, таки можуть бути», – наголосив він.
Як повідомила голова комісії екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Ірина Сех, протягом 2011 року Львівська обласна рада відмовлялася давати погодження на включення Олеського родовища до «Переліку ділянок надр, які можуть передаватися за угодами про розподіл продукції».
За її словами, 30 листопада за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України КМУ прийняв постанову № 1297, якою затвердив порядок проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська. Відповідно до постанови, загальна площа, яка передаватиметься інвестору, становить 6 324 кв. км (для порівняння: площа Львівської області становить 21 833 кв. км).
Як повідомив Дмитро Скрильніков, на розвідку копалин в Олеську передбачають витратити 1,200 млрдгрн, на видобуток – 25 млрд грн.
Як зазначив експерт, насамперед стоїть питання не в тому, бурити чи не бурити сланцевий газ, а в тому, що громада повинна знати про ризики. У діючих ділянках видобутку сланцевого газу на кожен 1 квадратний метр породи закачується приблизно 0.1 - 0.5 літра хімікатів. «Питання питної води завжди було актуальним для Львівщини»,– підкреслив Дмитро Скрильніков.
Ірина Сех додала, що під час процесу видобутку сланцевого газу окрім забруднення ґрунтових та питних вод існує потенційна небезпека мініземлетрусів та повеней.
«Згідно з угодою, ділянка про яку йдеться, включає всі основні поклади, які залягають в межах її периметра. Йдеться про всі види корисних копалин(газ,нафта). Варто відзначити й те, що йдеться не лише про геологічне вивчення місцевості. Якщо після цього вивчення підтвердяться факти залягання вуглеводнів,то розпочнуть промисловий видобуток цих речовин протягом 50 років», – розповіла керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Єлизавета Алексєєва.
За її словами, Закон України «Про угоди про розподіл продукції» передбачає,що землі для видобутку цих корисних копалин в основному надаватимуться із земель державної комунальної власності. Водночас закон передбачає, що, якщо є необхідність видобувати такі корисні копалини на землях, які належать фізичним та юридичним особам на правах приватної власності, вони можуть вилучатися державою. Є закон «Про відчуження земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності». Якщо станеться так, що чийсь приватний будинок з присадибною ділянкою входитиме в сферу інтересів інвесторів, власникам тієї ділянки будуть пропонувати компенсацію, якщо від компенсації відмовляться – відбудеться примусове відчуження відповідної ділянки в судовому порядку.
Посилаючись на повідомлення керівника Держгеонадр Едуарда Ставицького, Ірина Сех зазначила, що Державна служба геології інадр України планує укінці березня провести торги щодо Олеської нафтогазоносної площі. За результатами конкурсу з переможцем буде укладено Угоду про розділ продукції (УРП). Тепер розробляються тендерні умови. Держгеонадра планує оголосити конкурс з вивчення Олеської площі 25 січня 2012 року. Заплановано проведення конкурсу десь 25 березня (через 60 днів після оголошення).
Очікується участь таких компаній як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, TNK-BP, атакож вітчизняних- ПАО «Укрнафта» і«ДПЕК-Нафтогаз».
