З 2027 року в Україні запроваджують профільну середню освіту з 10 по 12 класи.
Саме в цей період почнуть навчатися ті учні, які першими завершуватимуть дванадцятирічну програму. У загальному реформа профільної освіти є складовою комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією “Нова українська школа”. Про це розповіли під час громадських обговорень у Львові 17 травня.
Відповідно до реформи, в Україні організують академічні та професійні ліцеї. В академічних акцент буде на поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовка до майбутнього здобуття вищої освіти. Натомість орієнтацією професійної середньої освіти буде ринок праці, а її акцентом - швидке здобуття професії.
У 2029-2030 навчальному році, коли в ліцеях вперше навчатимуться 10,11 і 12 класи, кількість учнів становитиме приблизно 1,2 млн осіб. З них, за планом Міністерства освіти і науки України, 45% навчатимуться в закладах професійної освіти (професійно-технічної або фахової передвищої), що на 10% більше, аніж сьогодні (приблизно 35%). У цей час у більшості країн Європи метою є випуск мінімум 50% студентів з такою освітою.
За словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Сташківа, необхідність впровадження цієї реформи має низку причин. По-перше, учні в школах є перевантаженими через поглиблене вивчення понад 15 предметів, кожен з яких вимагає виконання великої кількості домашній завдань. По-друге, учнівство не має широкого вибору профілів і предметів/курсів для вивчення за власним бажанням.
Ще однією причиною реформи є посилення нерівності між сільськими та міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становить у читанні майже 5 років навчання, а в математиці - більше 4,5.
“Дехто говорить, що це різниця між сільськими і міськими школами. Я більше схильний до того, що це різниця в залежності від соціально-економічного статусу учнів, які навчаються в цих школах. І це пов'язано, в першу чергу, з тим, що в великих містах, де є велика кількість учнів в школах, вони мають можливість конкуренції, мають можливість працювати на новому обладнанні, яке легше поставити у велику школу, мають доступ до більшої кількості саме спеціалізованих предметних вчителів”, - зазначив Андрій Сташків.
Впровадження трирічної профільної середньої освіти передбачатиме 1 додатковий навчальний рік. Ним буде саме 10-ий клас - профільно-адаптаційний. Важливо також, що 12-річний термін навчання в школі відповідатиме практиці країн Європейського Союзу. Адже 11 років шкільної освіти залишаються у пострадянських країнах, як-от росії, білорусі, Азербайджані.
Реформа також матиме позитивний вплив на профорієнтацію школярів, які часто надто пізно її проходять та, відповідно, втрачають час, аби якісно підготуватися до вступу до вищих навчальних закладів або ж закладів професійно-технічної освіти чи фахової передвищої. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа під час громадського обговорення зазначила, що у контексті цієї реформи важливою є правильна комунікація з батьками дітей.
“Для нас всіх сьогодні профільна школа – це виклик. Виклик, який ми ще думаємо, як добре втілити, як врахувати те, що не зробили наші сусіди добре, як це змінити і зробити, щоб профільна школа була якісною… Бо всім здається, що краще мати школу біля дому, ніж мати школу, до якої треба доїхати, але мати якісне навчання. Я часто, коли говорю з батьками, пояснюю: ніж мусять наші діти їздити на трускавки до Польщі, а зараз ще з іншої причини, краще хай їдуть в сусідній ліцей і реалізовуються”, - пояснила Наталія Піпа.
Профільна середня освіта передбачатиме широкі можливості самих учнів та їхніх батьків для вибору конкретних предметів, курсів для вивчення за бажанням дитини. Зокрема, можна буде обирати не лише загальний профіль навчання, дисципліни якого учень вивчатиме поглиблено, але й курси у межах цього профілю та поза ним.
Звичайно, у ліцеях залишатимуться обов’язкові предмети для усіх учнів. Проте кількість таких навчальних годин поступово зменшуватиметься протягом трьох років навчання. Наприклад, у 12-му класі вони займатимуть третину навчального процесу, на відміну від двох третіх у 10-му.
Серед освітніх галузей майбутніх ліцеїв Андрій Сташків виділив 9 ключових: інформатичну, мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережувальну, фізичної культури, мистецьку, громадянську та історичну. Профільні ліцеї зможуть бути як моногалузевими, так і змішаними.
Зокрема, Міністерство визначило 3 види кластерів, у межах яких ліцеї зможуть формувати профілі:
- STEM - природничі науки, технології та інформатика, технічна творчість і математика;
- мовно-літературний - українська мова та література, іноземні мови (одна/кілька);
- соціально-гуманітарний - історія України та всесвітня історія, правознавство, економіка та підприємництво, соціологія, психологія тощо.
Одним із викликів для територіальних громад міста є формування профільних закладів середньої освіти у населених пунктах, де навчається мало учнів. Реформа перебачає можливість для усіх школярів мати рівні права на опанування будь-якого із запропонованих профілів. А тому мережа навчальних закладів в усіх громадах повинна буде або складатись із багатопрофільних ліцеїв, або ж пропонувати учням навчальні заклади на доступній для них відстані від дому.
Міністерство також зазначило, що у 2023-2024 році триває підготовчий етап організації майбутньої реформи. Натомість вже з 2025 до 2026 років в окремих закладах освіти проведуть пілотування, а ще через рік реформу запровадять по всій Україні.
