Літописне місто Белз Сокальського району Львівської області є не лише пам’яткою археології та християнським паломницьким центром, але й вважається всесвітньо відомим центром паломництва хасидів. Журналісти Гал-інфо спільно з командою «Світ Зверху» побували на священному для белзьких хасидів місці, де похований чудотворний хасидський цадик Шломо Рокеах.
Археолог, який досліджує місто та його пам’ятки з 2004 року, науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника Белз Остап Лазурко розповів, що історія белзьких юдеїв, ймовірно, розпочинається ще від княжих часів. Найдавніша писемна згадка при них є в Книзі Белзького земського суду 1469 року.
Згодом юдейська громада Белзу розростається та починає поступово витісняти з центральної частини міста поляків та українців. У 1816 році Белз став одним із центрів хасидів у Галичині.
«Ортодоксальну юдейську громаду до 1831 року очолювали рабини з родини Адлєрів. Після них громадою керували Рокахи, які переселилися до Белзу у 1828 році. Соломон бен Елізер Роках був засновником династії белзьких хасидів. Саме він займався активною розбудовою громадського життя хасидів у Белзі. За його планами зведено бет-мідраш, школу з бібліотекою та велику синагогу, яка була священним місцем для хасидів. За повір'ям, саме сюди мав зійти з неба месія, щоб врятувати свій народ», - розповів Остап Лазурко.
Найважчими для белзьких юдеїв були періоду Першої та Другої світових воєн. Багато юдейських святинь було знищено. Під час Другої світової війни майже усіх мешканців Белзу, які сповідували юдейську віру, було страчено.
За радянської влади, у 1950-их роках велику міську синагогу розібрали і з її цегли збудували школу.
Саме на шкільному подвір'ї хасиди з усього світу моляться на місці, де колись стояла їхня святиня. Завдяки дослідженням археологів вдалося протрасувати фундаменти головної стіні молитовного залу синагоги. Існує повір’я, що саме до Белзської синагоги повинен прийти Месія.
Археологам в Белзі під керівництвом Остапа Лазурка також вдалося розкопати та відновити мікву - обрядову лазню белзьких юдеїв. Зараз її відреставрували. Сюди ще й досі приїздять євреї-паломники з усього світу.
Також у Белзі збереглися залишки кіркута (церковний двір для поховання померлих, - ред.). Стародавній єврейський цвинтар, який діяв протягом століть, у 2007 році був обгороджений за ініціативи Всесвітнього центру белзьких хасидів у Святому місті Єрусалимі.
На цвинтарі є досить добре збережені мацеви (надгробні плити, - ред). Саме на цьому цвинтарі поховано декілька поколінь белзьких цадиків Рокеахів.
Це місце стало паломницьким центром куди приїздять євреї-хасиди, щоб помолитись, адже тут поховані хасидський цадик Шломо Рокеах, якого вважають чудотворцем, та його сім'я. На мацевах можна побачити молитовні записки із проханнями, які закріплені камінцями.
Белз згори: літописне місто, яке відбив Ярослав Мудрий
Агенція Гал-інфо висловлює подяку партнерам - команді «Світ Зверху», які провели аерозйомку і показали літописний Белз із погляду пташиного лету.
