Місцеві активісти – учасники Євромайдану та бійці АТО – вимагають заборонити в бюджетних установах розміщувати поряд з символікою держави портрети політичних діячів. Вони обурені тим, що такі стенди все ще популярні в школах та лікарнях, а також службових кабінетах та приймальнях чиновників. Ініціатори заборони публічно звернулися до народних депутатів з вимогою законодавчого врегулювання цього питання. А втім, дехто з незалежних експертів вважає, що ця ініціатива не на часі.
У службовому кабінеті нещодавно обраного секретаря Дніпродзержинської міської ради Олександра Залевського – лише мапа, прапорці України та міста. Ніяких портретів сучасних політиків – ані президента, ані прем’єра – тримати в себе не збирається, каже посадовець. Єдине, що хотів би мати на чільному місці – портрет Степана Бандери, хоча це, визнає секретар міськради, може й не сподобатись декому з відвідувачів.
«У мене нема ніякого портрета, адже, по-перше, це не для мене не авторитет – портрет президента. По-друге, я пригадую нашу акцію протесту під міськрадою дворічної давнини. Тоді вже були перші загиблі на Майдані, і ми обклеювали нашу міську раду портретами загиблих, тоді як в службових кабінетах чиновників скрізь були портрети Януковича. Якщо ми хочемо виховувати дітей патріотами, ми маємо робити це на вічних цінностях, непорушних авторитетах. Особисто я як член ВО «Свобода» хочу мати в своєму кабінеті портрет Степана Бандери, це людина, яка відстоювала побудову української держави й не сходила з цього шляху. Комусь це не сподобається, але це моя позиція», – розповів Радіо Свобода Олександр Залевський.
А втім, секретар Дніпродзержинської міськради – це, швидше, виняток. В службових кабінетів переважної більшості дніпропетровських чиновників, особливо в силових структурах, портрет президента є. Розміщують фото Петра Порошенка поряд з гербом, гімном та прапором України під загальною «шапкою» «Державні символи» й у деяких навчальних та лікувальних закладах. Іноді в кабінетах держслужбовців можна побачити також портрети представників вищого керівництва, приміром, голови ОДА. А поштові відділення області ще донедавна майоріли зображенням тепер вже екс-голови облради Євгена Удода.
В оздобленні стін портретами державних мужів є щось «совкове», вважає громадських активіст, колишній боєць АТО Олег Чистопольцев. Він разом з кількома однодумцями ініціював звернення до Верховної Ради України з вимогою на законодавчому рівні заборонити «портретоманію» в державних установах. Поки, зазначає активіст, він намагається особисто переконувати посадовців, в кабінетах яких буває. Один, як каже Олег, «трофейний» портрет, добровільно знятий чиновником зі стіни, в його колекції вже є.
«Чому ми цим обурені? Тому що вважаємо це пережитком минулого, спадщиною «совка» і тоталітарного режиму, чимось таким, близьким до поклоніння ідолам чи культу особистості. Не може бути людина прирівняна до державних символів! Людина, чиновник, це, перш за все, – менеджер, навіть якщо він топ- рівня. Він представник влади, але не символ держави. Свого часу вішали Леніна, Сталіна, Дзержинського, в «ДНР» зараз вішають Путіна, Плотницького… Ось такі аналогії виникають. Я спитав одного з директорів шкіл, навіщо ви це робите, чиякісь інструкції щодо оформлення кабінетів? Він відповів: за звичкою, а до того ж, це дуже подобається перевіряючим. Як оберіг своєрідний. На ці портрети витрачаються гроші платників податків, наші гроші, будемо говорити прямо, – для піару певних осіб. Я нічого не маю проти Петра Порошенка, але ми наполягаємо на тому, що, якщо щось і повинно висіти в державній установі, то це герб і прапор», – зазначає Олег Чистопольцев.
Ініціативу бійця підтримали інші громадські активісти. Голова громадської організації «Народна армія» Олександр Островський каже: в десятках шкіл Дніпропетровська враз позбулись портретів президента Віктора Януковича в день його втечі з України, і це ніяк не вплинуло на навчально-виховний процес.
«З точки зору психології, я думаю, це не данина моді, а запобігання перед вищими чиновниками. Я спостерігав, як у кабінетах чиновників по кілька разів змінювались ці портрети, це бачити було дуже соромно. Ми вимагаємо заборони в кабінетах держслужбовців портретів держслужбовців, а також в будь-яких державних установах», – зауважує Олександр Островський.
Дніпропетровський політолог Кирило Недря – теж колишній боєць АТО, ініціативу свого колеги вважає такою, що не на часі. Він зазначає: службовий кабінет, де посадовець не веде прийом громадян, може бути вбраний на його розсуд і смак. Інша справа – місця масового доступу. Там, вважає експерт, справді, інформацію про державні символи й посадовців, які наразі керують країною, варто було б розмежувати.
«З огляду на те, що високопосадовці – це де-юре наймані працівники, то, можливо, не зовсім доречно їх розміщувати поряд з державними символами. З іншого боку, інформація про те, хто є першими особами держави, хто відповідає за визначення політики в державі, має бути. Отже, питання, як на мене, можна ставити в такій площині: чи можна поєднувати в одному місці фотокартку посадовця і зображення державних символів? Справді, можливо, це треба розвести в приміщеннях масового доступу. Ось це – символи держави, вони вічні. А ото – наймані працівники, до них можна звертатись так-то, з таких-то питань. Чимало громадян у нас ще досі не знають, що, приміром, до Адміністрації президента можна звертатись чи робити запит до депутата. Така інформація була б не зайвою», – сказав у коментарі Радіо Свобода Кирило Недря.
Дискусія про те, бути чи не бути портретам вищих керівників держави в бюджетних установах в соціальних мережах спалахнула після допису журналіста Юрія Бутусова. Він оприлюднив інформацію про Харківщину, де в сільських школах з’явились стенди з фотографіями Петра Порошенка і голови ОДА Ігоря Райніна поряд з прапором, гімном і гербом і написом «Державні символи».
