У Києві відкриється документально-мистецька виставка про «Великий терор» в Білорусі «Правда про Куропати. Факти, документи, свідчення». Це відбудеться в колишньому приміщенні Київського обласного управління НКВД, що на Липках. Виставка складається із 17 банерів, в яких йдеться про трагедію білоруського народу – поховання в Куропатах, що біля Мінська. про це йдеться у повідомленні українського інституту національної пам'яті.
18 травня о 13:00
Київ, вул. Липська, 16
(Біла зала)
Спікери:
Володимир В’ятрович – історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Марат Горевой – журналіст, співавтор виставки.
Вацлав Арешка – культуролог, громадський діяч, співавтор виставки.
Генадь Драздов – експерт, громадський діяч, співавтор виставки.
Правда про Куропати відкрилася в 1988 році. Археолог Зенон Позняк та інженер Євген Шмигальов зібрали факти, спогади свідків і надрукували статтю «Куропати — дорога смерті». У ній було доведено, що в лісовому урочищі площею більш як 26 гектарів на північно-східній околиці Мінська в 30-ті роки совєncькі органи безпеки розстріляли сотні тисяч мирних людей.
Сліди злочинів ховали. Через урочище проклали магістральний газопровід високого тиску, побудували, а потім розширили Мінську кільцеву автодорогу, в лісовому масиві розкопали і, очевидно, ексгумували багато з виявлених на сьогодні поховань.
Тільки через п’ять років після відкриття Куропат держава під тиском громадськості надала їм статус історично-культурної пам’ятки міжнародного значення. І тільки через 16 років затвердила межі зон охорони. Однак ці межі неухильно скорочуються через ставлення влади до пам’ятки.
Куропати взагалі не згадуються у шкільних підручниках історії Білорусі, хоча це національна трагедія, відома всьому цивілізованому світу. В урочищі зафіксовано десятки випадків вандалізму, однак правоохоронні органи жодного разу не затримали злочинців. А коли в 2008 році це здійснили громадські активісти, злочинці залишилися непокараними. В 1989 році білоруський уряд прийняв постанову про зведення в Куропатах пам’ятника, але постанова не виконана і до сьогодні.
Люди самі вшановували в Куропатах пам’ять жертв НКВД, в тому числі своїх дідів і батьків, місце поховання яких невідоме. Білоруська громада не раз зупиняла намагання забудовників та влади знищити пам’ять про трагедію та домоглася включення в охоронну зону Куропат «Дороги смерті», якою в 1930-і роки людей везли в «чорних воронках» на розстріл.
В урочищі стоять сотні хрестів, поставлених людьми з усієї Білорусі. Меморіальний камінь в Куропатах поставили білоруські євреї, є хрест пам’яті від поляків, стоїть пам’ятник від американського народу — меморіальна лава, яку передав президент США Білл Клінтон.
Організатор виставки:
Громадянська ініціатива «Експерти в оборону Куропат»
Український інститут національної пам’яті.
