У Києві відбулась презентація Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру. про це повідомили у прес-службі Мінкульту.
Концепція була розроблена робочої групою при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника ʺБабин Ярʺ.
Міністр культури України Євген Нищук зазначив, що одним із головних завдань, присвячених історичній національній пам’яті, які ставить перед собою держава – це напрацювання єдиного концепту меморіалізації Бабиного Яру, комплексного осмислення і залучення всіх фахівців і зацікавлених груп до створення моделі спільної пам’яті та висловив готовність до інтеграційної роботи в цьому напрямку.
ʺТрагедія Бабиного Яру потребує гідного центру пам’яті, наповненого смислами, а також усвідомлення того, що це місце поховань і трагедії тисяч людей різних національностей євреїв, ромів, українців та інших. Збереження пам’яті про цю трагедію, яка тривалий час замовчувалась, а факти про злочин зазнавали перекручувань та зручних для тоталітарної системи трактувань, є надзвичайно важливим для нашого майбутнього, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалисяʺ, - говорить Євген Нищук.
ʺНаразі держава виступає організатором та ініціатором проведення необхідних дій не тільки з розвитку Національного історико-меморіального заповідника ʺБабин Ярʺ, а й напрацювання комплексного, системного та цілісного увічнення пам’яті цього сакрального місця. Протягом трьох останніх років на території Бабиного Яру проведені суттєві відновлювальні роботи - перенесено пам’ятний знак розстріляним дітям, встановлено декоративну композицію ʺКібіткаʺ пам’яті розстріляних ромів, проведені ремонтні роботи пам’ятного знаку ʺМенораʺ, з’явились Алея Скорботи та Алея Праведників. Окрім того, завершено облаштування паркової зони, в тому числі системи освітлення, поливу газонів та відеонагляду, повернута з приватних рук будівля Управління колишнього єврейського кладовища, де розпочалися роботи по реставрації і створенню Музею Бабиного Яру на території заповідника. Для подальшої роботи є потреба комплексного бачення розвитку Бабиного Яру, саме тому ми звернулись до фахівців Інституту історії України для опрацювання концепту його меморіалізаціїʺ.
Член-кореспондент НАНУ Геннадій Боряк, розповів, що на базі Інституту була створена робоча група до складу якої увійшло півтора десятки професійних істориків з двох університетів, двох академічних інститутів, трьох музеїв та УІНП. Також до створення концепції були залучені спеціалісти з музейної справи, правники та архітектори.
За його словами, до складу робочої групи свідомо не запрошували громадських діячів та представників громадських об’єднань, з тим, щоб залишити їм критичні висловлювання щодо готового тексту концепції. Також, з міркувань логістики були запрошені лише спеціалісти з Києва, але водночас залучили рецензентів для подальшої апробації - це понад 20 відомих вчених з Києва Івано-Франківська, Одеси, Харкова, Запоріжжя, Вінниці, Дніпра. Окрім того, робочою групою підготовлено англомовний варіант концепції, який планується апробувати за межами України, залучивши до рецензування кращих спеціалістів, які займаються цією проблемою з країн Європи, США та Канади.
Заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор Олександр Лисенко зазначив, що Бабин Яр у всьому світі відомий як один з найвизначніших символів Голокосту. Разом із тим як місце пам’яті він має низку суттєвих відмінностей від інших місць масового знищення євреїв нацистами під час Другої світової війни та свою історію.
ʺФактично історія Бабиного Яру є набагато тривалішою, ніж період Голокосту, і це має бути враховано і відображено у будь-яких проектах його меморіалізації - це принципова позиція групиʺ, - говорить Олександр Лисенко.
Віталій Нахманович, заступник голови Робочої групи, провідний фахівець Музею історії міста Києва висловив низку пропозицій, напрацьованих робочою групою щодо комплексної меморіалізації Бабиного Яру.
Зокрема, Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме: меморіальний парк ʺБабин Яр – Дорогожицький некропольʺ; Український музей Голокосту; Меморіальний музей Бабиного Яру; пам’ятні місця, пам’ятники та пам’ятні знаки, пов’язані з історією Бабиного Яру, що залишаться поза межами меморіального парку.
Як повідомив Віталій Нахманович, на думку робочої групи, Меморіальний парк має створити естетичний та емоційний простір, що об’єднає встановлені до цього часу пам’ятники, і стати природним подовженням експозицій Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру. Меморіальний музей Бабиного Яру має забезпечити об’єктивне, збалансоване й системне висвітлення численних трагедій та усієї тривалої історії Бабиного Яру, їх місця в пам’яті окремих людей, спільнот та українського суспільства.
Український музей Голокосту має інтегрувати Бабин Яр до загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу з акцентованою увагою до подій на українських землях, має представити українську візію історії Голокосту та українську історичну пам’ять про нього. Український музей Голокосту та Меморіальний музей Бабиного Яру мають становити єдиний архітектурний комплекс. Точкою їх фізичного, тематичного та емоційного перетину має стати розповідь про масовий розстріл євреїв Києва 29–30 вересня 1941 року. Цей комплекс має бути зведений на ділянці, вільній від поховань, неподалік меморіального парку.
ʺМи розглядаємо історію Бабиного Яру, як відображення усієї складної історії України принаймні останнього сторіччя, і вважаємо, що цей, значною мірою, унікальний досвід історії ХХ ст., яка побувала під двома тоталітарними режимами, має віднайти відображення через особисті долі жертв і праведників Бабиного Яру. Взагалі, основним посланням має бути, що кожна людина несе особисту відповідальність за свої вчинки – перед Богом, людством, ближніми та самим собою, і в будь-якій ситуації людина має робити власний відповідальний моральний вибір на основі загальнолюдських цінностейʺ, - зазначає Віталій Нахманович.
Про пілотний проект - створення Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44, розповів Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника ʺБабин Ярʺ Борис Глазунов. За його словами, наразі розроблений архітектурний проект, дизайн, тематика та експозиційний план майбутнього музею. Влітку проект пройшов державну експертизу, отримав позитивний висновок і в кінці 2018 року розпочалися роботи з реставрації з пристосуванням майбутнього Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.
Співголова Асоціації єврейських організацій та общин – Вааду України Йосип Зісельс наголосив на важливості створення Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру.
ʺМи давно очікували народження цієї концепції, і я можу вже зазначити, що вона позитивно відрізняється від попередніх концепцій, з якими ми мали можливість ознайомитися раніше. По-перше, це комплексна системна концепція, яка враховує історію Бабиного Яру і прилеглої території. Це надзвичайно важливий крок до меморіалізації Бабиного Яру. Також ця концепція враховує, що неможливо розглядати Голокост в Україні без розуміння того, що йому передувало – репресія, Голодомор, терор, адже ці поняття нерозривніʺ, - говорить Йосип Зісельс.
ʺЩе одним важливим фактором є для нас те, що це саме український проект, не лише тому що створювали проект українці, а тому, що модератором цього процесу виступила держава. Це важливо і для єврейської громади України, і для інших громад - незважаючи на війну та економічні кризи, держава знаходить можливості виділяти кошти на меморіалізацію Бабиного Яруʺ.
