Родина, партнери, друзі та всі, хто знав народного депутата Ігоря Єремеєва, прийшли провести його в останню путь. 15 серпня покійного відспівали у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.
Під час служби митрополит Луцький та Волинський Михаїл зазначив, що це була воля Божа, що така молода людина пішла з цього світу. Але він лишатиметься живим, доки буде пам'ять про нього. А згадувати його буде багато людей, адже багато зробив для України, для співвітчизників, для сім'ї. «На землі він виконав свою місію, якщо Бог забрав душу його у такому віці», - переконаний владика.
На завершення відбулася спільна молитва за спокій душі Ігоря Єремеєва. «Нехай наша молитва буде почута Богом, щоб простив йому гріхи», - побажав священослужитель.
Опісля тіло перенесли до приміщення драмтеатру, де відбулося прощання. Багато людей прийшло, аби провести в останню путь Ігора Єремеєва. Це були його краяни, партнери, друзі, рідня. Усі згадували, якою люлиною з великої букви був Ігор Єремеєв.
«Він був мій товариш, як молодший брат. Ще кілька днів тому тримав його теплі долоні, відчував биття серця. І все обірвалося… Немає людини, світлої людини немає», - говорив колишній голова Верховної Ради Володимир Литвин.
«Все життя Ігор Миронови відстоював інтереси Волині. Він був справжньою людиною. Ні до кого не був байдужим, думаю, що це велика втрата для Волині. Нехай з миром спочиває», - висловлювався депутат Волинської облради Володимир Бондар.
«Ігор лишиться справжнім чоловіком, з чесним родом, з чесною душею і з чесними очима… Він любив ризик, він міг побороти свій страх. Прикро, що йдуть найкращі люди. Він дуже потрібен був Україні», - переконаний український політик Євген Червоненко.
«Ця людина є достойним прикладом для молодших поколінь, які мають дивитися, як потрібно жити», - вважає голова наглядової ради ПАТ Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха.
Особливо військові та волонтери згадували про ту підтримку, і матеріальну і державницьку, яку надавав армії, пораненим, родинам учасників АТО. І це все робилося без піару.
«Для мене Ігор Миронович був перш за все меценатом, благодійником, завдяки якому багато хлопців поранених на Майдані та в АТО стали на ноги. Ця людина завжди брала трубку від матерів бійців, які потрапили у біду. Те, що пішов з життя у 47 років – усе в руках Господа. Але це несправедлива втрата. Волинь і Україна багато втратила. І волонтерський рух втратив велику підтримку – і фінансову, і державницьку. Він з першого і до останнього дня був поруч з нами. І це робилося не публічно. Ніхто ніколи не виставляв цього на показ. Нехай спочиває з миром», - бажала волонтер Наталія Соколова.
«Востаннє його ми бачили місяць тому, коли приїжджав у зону АТО - привозив допомогу: оптику денну і нічну. Допомагав сім’ям учасників АТО. Давав номер телефону свій і йому можна було на пряму дзвонити. Хорошою людиною був", - згадували Ігоря Єремеєва бійці 130-го окремого розвідувального батальйону з позивними Рибак та Базальт.
Тож і не дивно, що багато людей стояло у довжелещній черзі, щоб зайти усередину драмтеатру, аби попрощатися востаннє із справжнім сином України.
Джерело - Волинський інформаційний портал
