Пам’ятні заходи щодо вшанування жертв депортації відбулися 18 травня на Замковій площі біля пам’ятного знаку Жертвам тоталітарного режиму. Про це повідомили 18 травня Гал-інфо у пресслужбі Луцької міської ради.
Під час депортації кримськотатарського народу з місць проживання було виселено більше ніж 180 тисяч людей.
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Участь у вшануванні у Луцьку взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступник голови ОДА Анатолій Костик, заступниця мера Луцька Ірина Чебелюк, керівництво Луцької районної ради, голова ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов, небайдужі лучани.
Як відомо, 18 травня 1944 року згідно таємної Постанови Державного комітету оборони «Про кримських татар» розпочалася операція з депортації кримських татар. В цьому документі йдеться про начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм серед кримських татар, які стали обґрунтуванням депортації.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
«Це один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинений ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій щодо кримських татар. Але на відміну від інших покараних народів вони, вони не отримали права повернутися до Криму. Лише в 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною. Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права, – каже голова ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов. – Того ж року був підписаний указ президента Російської Федерації «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, кримськотатарського та німецького народів і державну підтримку їх відродження та розвитку», в якому фігурували «відновлення історичної справедливості», «національно-культурне і духовне відродження» та «забезпечення захисту прав і законних інтересів». В реальності нова «влада» Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції у супроводі гелікоптерів».
Він зазначає, що лише упродовж першого року по анексії 2014 року більше 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами «Республіки Крим». Доводиться констатувати, що на 7 році анексії АР Крим переслідування кримськотатарського народу окупаційною адміністрацією лише посилилося.
Потому присутні вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку.
