Сьогодні, 14 січня, о 17.00 в Першому українському театрі для дітей та юнацтва відбудеться прем’єра вистави «Наш Тарас», яка присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
Вистава створена за творами, документами, листами та спогадами. Орієнтована на аудиторію віком від 12 років.
Як пояснивв.о художнього керівника театруЮрій Мисак, в цілому суспільство все-таки мало знає про Шевченка та його творчість. «Тому, сподіваюсь, наша вистава буде вкладом у портрет Шевченка…», – наголосив він.
Своєю чергою режисер-постановникРоман Валько зауважив, що його найбільше цікавить не те, яким був Кобзар і як виглядав, йому насамперед йдеться про те, що в Шевченкові було такого, що дозволило запроменіти, запалитися в тому часі і горіти дотепер. Режисер-постановник наголосив на тому, що поет пройшов шлях від раба-кріпака до високоосвіченої людини, митця світового рівня, до людини-титана. «Звідки бралася та енергія? Напевно, вона бралася від нашої землі, яка в той час потребувала Мойсея. Той Мойсей прийшов і досі нас веде», – зазначив Роман Валько.
Водночас він нагадав такі слова Шевченка: «Все покину і плину до самого бога молитися…А до того – я не знаю бога».
«Після того, як Україна стане тією Україною, яку Шевченко хоче бачити, він вознесеться туди, в горішні світи, а зараз – він з нами, веде нас. Якщо повернутися до нинішньої ситуації, з нашими майданами, незавершеностями, бачимо, що він нині посеред нас, його слова лунають, живе той буремний, незламний, гіднісний дух, який ніколи не схилив голови, навіть тоді, коли його гнули та муштрували», – каже режисер-постановник.
Також Роман Валько розповів про те, як він збирав матеріал: почалося це ще у 80-тих роках в Полтаві. «Тоді я в це занурився, прочитав все, що було доступним. І якось склався цей матеріал і запхався в шухляду», – пригадав він.
Далі, коли минуло 8-9 років, режисер-постановник взявся переглядати ці матеріали, коли працював у Дрогобичі, а тепер повернувся до них знову. За словами Романа Валька, нових матеріалів про Шевченка за роки незалежності України з’явилося дуже мало. «Є нові точки зору, трактування, але власне нових першоджерел відкрито дуже мало», – наголосив він.
