У форматі Львівського безпекового форуму експерти розглянули одне з найгостріших питань, що постало перед Україною – питання мілітаризації Кримського півострова після незаконної анексії Кремлем.
ʺПідводне камінняʺ чорноморської безпеки
За інформацією АрміяІнформ, у обговоренні, яке тривало під модеруванням генерала армії США у відставці Бена Ходжеса, взяли участь представники Туреччини й України. Зокрема, віцеадмірал, начальник штабу ‒ перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов, директор департаменту GMF у Анкарі Озгур Унлухисарчикли, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка Сергій Корсунський, член правління Ради зовнішньої політики ʺУкраїнська призмаʺ Ганна Шелест та журналіст Юрій Луканов.
Учасники дискусії підкреслювали очевидність того, що анексія і подальша мілітаризація Криму є частиною агресивної військової політики Росії щодо Заходу, спрямованої на панування над міжнародною торгівлею через один із найважливіших коридорів, сформований Чорним і Середземним морями. Крім того, обговорювали проблематику формування колективної безпеки в регіоні за підтримки НАТО. І яке, власне, ʺпідводне камінняʺ має цей процес. Як слід будувати міжнародне військове співробітництво в регіоні, щоб збалансувати ситуацію? Що Україна може зробити, аби зміцнити позиції в регіоні й стримати Росію від подальшої агресії з боку Південного флангу?
Озгур Унлухисарчикли, директор департаменту GMF у Анкарі акцентував, що Туреччина переконливо виступає проти анексії Криму через вагомі причини.
— Туреччина чітко виступає проти анексії Криму, бо це, насамперед, загроза для нашої безпеки. Росія замістила Туреччину як домінантну позицію в Чорному морі. Російська протиракетна система охоплює 90% нашого простору. Незаконна анексія спричинила нестабільність у Чорноморському регіоні. Також нас турбує те, як поводяться з правами кримських татар, бо там є значна частка турецького населення,— зазначив експерт.
Росіяни хочуть усунути турецького президента
Крім того, він зауважив: поточна версія стосунків між Туреччиною й США давно ʺвмерлаʺ. Бо обидві країни ставляться одна до одної з підозрою. Є інформація, що росіяни хочуть усунути від влади турецького президента і мають прихований план співпраці з місцевими радикалами.
Директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка Сергій Корсунський розповів, що слід посилити позицію країн-союзників у Чорноморському регіоні задля протистояння російському впливу. Тут Туреччина мала би бути стратегічним партнером.
— Важливою є картинка того, що Україна не здається. Усі підписанти конвенції не хочуть її перегляду. Хоча ми заявляли, що хочемо, аби країни-союзники були присутніми у Чорному морі. Разом із Румунією і Болгарією в нас немає достатньо потенціалу, щоб протистояти. Подивіться, як на карті виглядає маршрут ʺТурецького потокуʺ. Це не просто пряма лінія по морю. Там є два повороти. Тобто вони розуміють, що Крим — це Україна, й не хочуть заходити в цю зону. Росія чудово розуміє, що Крим є запорукою контролю Чорного моря. Ми хочемо бачити в Туреччині стратегічного партнера,— підкреслив експерт-дипломат.
Є вихід: відновлювати наші ВМС
На важливості розробки власної морської стратегії наголосила Ганна Шелест, член правління Ради зовнішньої політики ʺУкраїнська призмаʺ.
— Ураховуючи мілітаризацію держав у Чорномор’ї, регіональна безпека погіршується. У 2014-му ми зосередилися лише на військовій безпеці, а у 2019 році нам потрібно зрозуміти, чи оце її вузьке розуміння тепер важливе? В Україні 70% загального експорту відбувається через морські порти. Тому значення портів — це питання впливу. Слід захищати критичну інфраструктуру. І йдеться не лише про Крим, адже нині РФ будує військову базу в Абхазії, а це вже інші виклики, — зазначила Ганна Шелест. – І ми не завжди розуміємо, хто які води тут контролює. Це значна проблема. Не треба забувати й те, наскільки Росія обмежила пересування Чорним морем. Усе це є своєрідною перевіркою для нас. А що робитимемо, щоб це унеможливити?
Віцеадмірал Андрій Тарасов, начальник штабу ‒ перший заступник командувача ВМС України переконаний: щоб протистояти, потрібно відновити наші військово-морські сили.
— Росія за 5 років створила в Криму досить потужне угрупування. До прикладу, було два підводні човни, а стало шість. Розгорнуто систему, яка повністю спостерігає за турецькою територією й за нашими водами. Є системи радіоспостереження, гідроспостереження — тобто під водою. І це викликає неабияке занепокоєння. Також масштабно розгорнуто і повітряну авіацію. Росіяни на досить високому рівні це відпрацювали і мають повну готовність. Лише через відновлення військово-морських сил можна протистояти цій ситуації, — підкреслив віцеадмірал Андрій Тарасов.
Війна слова триває
Окрім нарощування військової сили, Росія використовує системні заходи для обмеження свободи слова на окупованих територіях. Про це розповів журналіст Юрій Луканов.
— Росія використовує системні заходи, щоб обмежити свободу слова. Навіть доходить до кримінальних переслідувань, тиску на міжнародні структури. Були і фізичні напади на журналістів… Вони внесли поправку в законодавство, і за нею судили журналістів, які залишалися в Криму. Є дуже типова річ у російських виданнях у Криму: надмір мови ворожнечі проти українців і кримських татар. Війна слова триває. Також Росія проводить спеціальне військове навчання для учнів, щоб зробити їх солдатами, які потім ʺзахищатимуть Крим від українцівʺ. Я навіть написав про це книгу — ʺПреса: як Росія знищила свободу слова у Кримуʺ, — розповів він.
Нагадаємо, як писало Гал-інфо, на Безпековому форумі у Львові обговорили питання звільнення військовополонених.
