У Львові на подвір'ї будинку, що на вулиці Короленка, 7, капелани місії "Центру Опіки Сиріт" ЛА УГКЦ організували фестиваль "Великодні забави для дітей — 2019". Кого запросили та як розважали гостей - про це та більше дивіться у нашому фоторепортажі.
Організатор Фестивалю голова центру опіки сиріт Львівська Архиєпархії УГКЦ отець Роман Прокопець пригадав, як все починалось десять років тому. Каже, що на перших фестинах зібралось близько 30 дітей.
Час йшов, програма урізноманітнилась, щороку залучали все більше і більше гостей на свято. І вже сьогодні на ювілейний Фестиваль закликали майже 400 гостей. Переважно — це львів’яни та мешканці Львівщини, проте також вдалось запросити сім’ю зі Сходу та Кропивницького.
“Вже десять років поспіль ми організовуємо Фестиваль "Великодні забави для дітей — 2019". Тут ми зібрали усіх, до кого навідуємось упродовж року. Наприклад, вихованців дитячих будинків, дитячих будинків сімейного типу, шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів, дітей Героїв, учасників АТО/ООС. Свято Господнього Воскресіння — це чудова нагода зібратись усім, аби весело та цікаво провести час.
У програмі передбачені різноманітні заходи від майстер-класів та плетіння косичок до частувань. Учасники заходу долучилися до Літургії, спортивних і творчих конкурсів та почастувалися кулішем. На подвір'ї, де власне і прохід святкування, є окрема зона для діток віком до 6 років, яких розважатимуть аніматори. Окремо облаштована сцена, на якій виступатимуть різні дитячі колективи, які привезли на свято великодній виступ.
Розпочали захід переможці минулорічного ІХ Фестивалю — діти з ліцею “Просвіти”. Сьогодні у їх виконанні можна було побачити виступ про особливості святкування бойківського Різдва”, - розповів Роман Прокопець.
Як фестиваль впливає на загальний стан та самопочуття дітей, пояснив співорганізатор свята голова центру студентського капеланства ЛА УГКЦ отець Юрій Остап’юк.
“Великодні забави для дітей — це чудова світська українська традиція, яка переплетена з церковними святами. Це гарна можливість пізнати обряди та звичаї наших пращурів. Окрім того сьогоднішній захід — це прекрасна нагода знайти друзів, налагодити контакти між інтернатами та будинками сиріт та й загалом цікаво поспілкуватись між однолітками.
Для того, щоб зрозуміти важливість такого заходу, варто просто подивитись дітям у їх світлі очі. В них ви побачити іскру щастя та благословення. Перебуваючи у вирії позитивних емоцій — діти отримують незабутні спогади, які пригадуватимуть собі упродовж року.
Більше того, не встигає свято завершитись, як малеча питає, а коли вже наступного разу будуть забави. Діти особливі тим, що, отримуючи тепло, налаштовані ділитись тим позитивним зарядом.
А коли вони приїдуть на свою малу батьківщину, додому, то вони неодмінно посіють те зерно доброти, яке розвіюватиметься довкола малечі. Так світ і стає кращим".
Як пише Духовна велич Львова, локацію на вулиці Короленка 7, “Центр Опіки Сиріт” ЛА УГКЦ обрав не випадково, адже саме тут волонтери та душпастирі планують створити “Дім милосердя святого Миколая”. Однак довкола будинку, призначеного для освітніх потреб, зараз триває судова тяганина.
Будівлю, яка насамперед призначена для освітніх потреб, Львівська обласна рада планувала виставити на аукціон. У “Центру Опіки Сиріт” звісно не було таких коштів, щоб викупити величезний будинок. Наразі суд призупинив аукціон.
Для того, щоб “Великодні забави для дітей” вдалося провести саме на цьому подвір’ї волонтерам довелося оранізувати численні толоки. Адже через те, що територія фактично у “підвішеному стані”, тут збирається різний контингент – розповів керівник “Центру Опіки Сиріт” о. Роман Прокопець:
“Мав бути аукціон з продажу будинку. Ми були проти аукціону, суд його призупинив. Зараз справа є у суді, вона рухається. У силу того, що “Центр Опіки Сиріт” був і є на цій території, ми вирішили провести саме тут “Великодні забави”. І цьому передував складний процес прибирання території, бо надзвичайно багато було бруду, небезпечних локацій. Зокрема тут валялися шприци, голки від розбитих пляшок, які накопичував тут різний контингент. Ми прибрали завдяки місцевим мешканцям, які допомагали, нашим військовим. Це теж тішить, що нарешті ця територія набуває обрисів спільної справи. І перемагає прагнення творити добро, а не якісь амбіції”, – наголосив о. Роман.
