Сьогодні, 26 листопада, у Львові вшанували пам’ять жертв Голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років Україні. На площі навпроти пам’ятника Т.Шевченку керівництво міста та області, громадськість та духовенство спільно помолились екуменічну панахиду і згадали світлу пам’ять жертв Голодоморів «Хвилиною мовчання». Опісля – долучились до акції «Засвіти свічку!», запаливши свічки і лампадки на площі. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.
«Щороку саме в останню суботу листопада ми збираємось тут, на цьому місці, біля пам’ятника Шевченкові, совісті нашої української нації, щоб пом’янути заморених голодомором, геноцидом 32-33 років в Україні. Наш народ знає і інші трагічні сторінки і голод пам’ятає 21-22 років, і голод в роки після Другої світової війни, але цей голодомор-геноцид 32-33 років ми пожинаємо до цього часу. На межі від Хмельницької, Житомирської областей і далі на схід України вимерло мільйони наших людей, мільйони українців, від страшного сатанинського голоду, влаштованого комуно-більшовицьким режимом. Про це ми завжди повинні пам’ятати. Є дати в історії, які ми не повинні забувати з покоління в покоління.
Сьогодні, коли ми говоримо про ці трагічні та страшні сторінки сучасності там, на Донбасі, то ми повинні згадати, що причини цієї сучасної української трагедії лежать тут, у цих датах, які сьогодні викладені на граніті перед пам’ятником Тарасові Шевченкові. Знищені українські села були заповнені тими людьми, нащадки яких сьогодні повертаються до цієї традиції, до ідеології, яка назавжди повинна зникнути не тільки з нашої історії, але і з наших серця та розуму. Ми повинні вигнати це зло. Боротьба продовжується до цього часу. Схилімо голови перед цими жертвами, замореними нашими людьми – батьками, дітьми, які не побачили світла, перед тими, хто, не корячись владі, індустріалізаціям і колективізаціям, які були влаштовані, не скорився до кінця, а беріг своє рідне, українське серце і душу. Вічна їм пам’ять», - зазначив Владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський.
«Сьогодні намагався полинути думкою в той 1933 рік – яка тоді була атмосфера у Львові. Я взяв до рук послання, яке цього ж року написали наші єпископи на чолі з Митрополитом Андреєм Шептицьким. Вони скеровують свій погляд у напрямку Великої України. Це є також пророчий лист: вони пишуть, що кров того, хто оре землі чорнозему, кличе про помсту до неба, бо він вмирає з голоду.
Молячись за ці жертви, хочемо просити їх покрову перед престолом Всевишнього – ви, що віддали невинно свої життя такого далекого, а водночас такого близького часу, будьте Ангелами, заступниками не тільки для тих, хто потребує насущного хліба, а також для тих, хто потребує любові, уваги, тепла. Будьте нашими Ангелами, нашими заступниками і покровителями, а ми в Бога просимо для вас вічної пам’яті», - зауважив владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ.
Опісля учнівська та студентська молодь із запаленими лампадками пішла «Ходою пам’яті» до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій (пр. Чорновола).
Сьогодні впродовж дня у всіх храмах Львова та області служать Поминальні служби за жертвами голодоморів.
День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій вшановують в Україні щорічно, у четверту суботу листопада. За даними істориків, протягом 1932-1933 років жертвами голоду, що виник внаслідок адміністративних заходів радянської влади, в Україні стали 10 млн 63 тис. осіб. З цих втрат 3 млн 941 тис. – люди, що померли безпосередньо від голоду, а 6 млн 122 тис. – ненароджені діти.
Фото прес-служби Львівської ОДА.
