Завтра, 2 липня, відбудеться меморіальне зібрання з нагоди вшанування 75-х роковин із дня загибелі львівських професорів на Вулецьких пагорбах в липні 1941 року. Про це повідомила прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».
Участь у зібранні візьмуть очільники області та Львова, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін, представницька делегація з Польщі, академічна спільнота і громадськість міста.
Церемонія відбудеться о 10.00 на вул. Лукаша,1.
Нагадаємо, що пам’ятник відомим львівським ученим, розстріляним німецькими нацистами у 1941 році, відкритий 3 липня 2011 року. Подія була приурочена до 70-х роковин від часу тих трагічних подій.
У результаті міжнародного конкурсу на кращий проект пам'ятника, перемогу здобув спільний польсько-український проект скульптора Олександра Сьліви (Краків) та архітекторів Олега Трофименка й Дмитра Сорокевича (Львів).
Монумент являє собою своєрідну арку, що складається із 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісну конструкції світу.
Меморіал розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка» в районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця.
Довідка.
Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. Вже 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, хто був визнаний ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39-ти професорів львівських вищих навчальних закладів та членів їх сімей. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К.Вайгель, А.Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С.Пілят, В.Круковський, В.Стозек та інші.
Аналіз архівних документів, дослiджених істориками України та Польщі, дозволяє докладно відтворити обставини знищення цих людей. Як відомо, встановлення «нового порядку» на окупованих землях Гітлер поклав на зловісний репресивний апарат спецслужб рейхсфюрера СС Гіммлера.
Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г.Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.
Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня о 22-й вечора приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших був заарештований найвідоміший на той час польський вчений і політик професор Політехніки Казимир Бартель, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. В лабети гестапо потрапили і відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, професор Роман Ренцький з Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – професор кримінальної медицини…
Арештованих вчених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т.Бой-Желенського). А вже на світанку о 4.00 4 липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.
Як наголошує ректор Львівської політехніки, голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало, нині нам важко утриматися від історичних аналогій. Адже Україна у ці дні переживає найдраматичніший період своєї новітньої історії. Доленосний вибір народу, який стався у буремні дні на Євромайдані, викликав шалений спротив ворожих антиукраїнських сил, що спровокували анексію Криму та підступну братовбивчу війну на Донбасі, спровоковану російським агресором.
Як і 75 років тому, так і зараз гинуть люди. Днями зазнав смертельного поранення видатний український оперний співак Василь Сліпак, який добровольцем пішов на східний фронт. На вівтар нашого європейського вибору поклали життя герої Небесної сотні, сотні воїнів-патріотів наших Збройних Сил, Національної гвардії, добровольчих формувань.
Споруджений п'ять років цей скорботний монумент нашої пам’яті про жертви нацизму має і ще одну надзвичайно значиму сутність. Це – пам’ятник примирення і порозуміння з нашими польськими друзями та колегами. Пам’ятник – очищення від негативних нашарувань і фальсифікації історії в минулому.
Сьогодні ми низько схиляємо голови, вшановуючи світлу пам'ять цих мучеників сумління і честі, наукових подвижників міста Лева. І водночас думаємо про майбутнє, аби подібне більше не повторилося.
