У мегаполісах у середньому один слідчий поліції розслідує 300 кримінальних проваджень – Максим Цуцкірідзе.
Одночасно з великим навантаженням на слідчого деякі аспекти діючого законодавства ускладнюють його роботу. Це призводить до затягування проведення досудового розслідування. Відтак у Нацполіції розробили два законопроекти, які усунуть законодавчі суперечливості у діючому Кримінальному процесуальному кодексі.
Про це заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції України Максим Цуцкірідзе повідомив під час 6-ї зустрічі парламентсько-громадської платформи Консультативної місії Європейського Союзу.
Максим Цуцкірідзе повідомив, що саме на слідчих Національної поліції України поряд із іншими уповноваженими органами припадає найбільший об’єм від загальної кількості кримінальних проваджень в державі – майже 93%. Водночас деякі аспекти діючого законодавства ускладнюють роботу правоохоронців. Зокрема, йдеться про роботу і поліцейських, і працівників прокуратури, і слідчих суддів.
«Маємо проблеми щодо тривалого погодження повідомлення про підозру. Не визначені в КПК конкретні терміни. Ми проаналізували, якщо брати в середньому, повідомлення про підозру навіть по нетяжкому злочину триває 15 діб. Вичитує процесуальний керівник, в деяких випадках погоджує з вищим процесуальним керівником», – розповів заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції.
За його словами, наступний проблемний момент у роботі – призначення експертиз.
«З жовтня 2017 року всі клопотання слідчого про призначення експертиз проходять через слідчого суддю відповідного суду, ще й з територіальною юрисдикцією. У результаті о 12-й годині ночі слідчі стоять під судом у живій черзі», – зауважив Максим Цуцкірідзе.
Ще одним питанням є здійснення огляду місця події.
«З якими проблемами слідчі стикаються під час його проведення. Дійсно, здається, що КПК, у тому вигляді, в якому він є зараз, захищає більше сторону, яка підозрюється у злочині, аніж потерпілих. Навіть на огляд місця події ми можемо виїхати з дозволу власника – потерпілого. Але ж все одно потім маємо піти до суду і цей огляд узаконити», – розповів заступник начальника Головного слідчого управління.
Він додав, що також виникають проблеми й під час затримання підозрюваної особи.
«Як показала практика, навіть якщо ми свідомо знаємо, що вбивство вчинила та чи інша особа, ми не можемо її затримати, якщо пройшло після вчинення злочину більше доби. Оскільки є два слова - безпосередньо після вчинення злочину. І, звичайно, хотілося б мати можливість затримувати особу, якій уже обрано запобіжний захід, а вона не виконує покладені на неї зобов’язання», – повідомив Максим Цуцкірідзе.
Ще один, за його словами, проблемний тезис – неможливість зупинити, а не закрити кримінальне провадження.
«У разі такої ситуації, коли особу злочинця не встановлено, кримінальне провадження краще зупинити, а не закрити. У нас є тяжкі та особливо тяжкі злочини, які не можна закривати. Це нонсенс. А якщо будуть внесені відповідні зміни, ми могли б їх зупиняти, складати в архів. А коли згодом ми встановлюємо особу, – просто відновлюємо провадження, продовжуємо повноцінне слідство», – сказав Максим Цуцкірідзе.
Водночас він наголосив на важливості розширення повноважень слідчого. Наприклад, у питанні обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та особистої поруки по нетяжким злочинам та об’єднання матеріалів кримінального провадження тощо.
Також заступник начальника Головного слідчого управління підняв питання запровадження електронного документообігу – так званого кейс-менеджменту. Йдеться про трьохсторонню електронну переписку між слідчим, прокурором і суддею, яка розвантажує всіх учасників досудового розслідування та водночас виключає корупційні ризики та бюрократію.
«У середньому на сьогодні навантаження на одного слідчого у мегаполісі становить 300 кримінальних проваджень. При цьому 80% свого робочого часу слідчий проводить на вулиці, у коридорах – у слідчого судді, у прокурора тощо», – зазначив Максим Цуцкірідзе.
Відтак для вирішення цих проблемних питань у Нацполіції розробили та передали до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів два законопроекти, які усунуть законодавчі суперечливості, які на цей час є в КПК.
«Їхнє схвалення стабілізує роботу правоохоронних органів та дозволить більш ефективно виконувати наші функції», – наголосив Максим Цуцкірідзе.
