Вчора, 14 лютого, біля залишків пам’ятника радянському генералові Іванові Черняховському у Пєнєнжно, посольство Росії у Польщі організувало урочистості з нагоди 71-ї річниці з смерті цього воєначальника. Росіяни приїхали попри те, що монумент вже майже розібраний та огороджений.
Металеве погруддя радянського генерала, котрий є відповідальним за знищення Армії Крайової, а також написи у його пам’ять були демонтовані з пам’ятника у вересні минулого року за розпорядженням міської влади Пєнєнжно у Вармінського-Мазурському воєводстві. На місці залишилася лиш пуста бетонна колона і цоколь із барельєфами червоноармійців. Місце також огородили з огляду на незавершені демонтажні роботи.
Росіяни поклали вінки та квіти біля зачиненої брами огорожі. Крім того, вони привезли із собою портет Черняховського. В урочистостях взяв участь посол Сєрґєй Андрєєв та інші представники дипломатичного відомства Росії у Польщі, офіційна делегація з Калінінградської області та група журналістів з Росії. На урочистостях побували також ординарці Асоціації спадкоємців польських фронтовиків Другої світової війни та група людей із плакатом «Рух незалежності польського народу».
Посол Андрєєв сказав, що хоча пам’ятника вже практично немає, для росіян це місце залишатиметься пам’ятним, бо саме там Черняховського смертельно поранили у 1945 році під час східнопруської операції. Він запевнив, що щорічні урочистості будуть й надалі проходити у цьому місці.
На запитання, чи скористається Росія пропозицією влади Пєнєнжно і забере погруддя Черняховського, він відповів, що на його думку, пам’ятник має значення лиш тоді, коли стоїть у місці, пов’язаним із подією, котру увіковічує.
Згідно із дозволом, місцева влада має 3 роки на завершення робіт по демонтажу. До часу оголошення владою міста рішення про бажання ліквідувати монумент, росіяни не проводили там жодних офіційних заходів. Про монумент майже забули, а місце заростало кущами. Рішення місцевої влади про демонтаж пам’ятника викликало рішучий протест Росії.
За словами польських істориків, Черняховський зіграв «крайнє негативну роль щодо Польщі та поляків». Як командир Третього білоруського фронту він відповідав за арешт польського полковника Алєксандра Кжижановського та розброєння 6-8 тис. солдатів Армії Крайової. Багато з них були заслані до таборів або примусово включені до лав Червоної Армії.
Відзначимо, що вчора у Варшаві відбулися урочисті заходи з нагоди 74-ї річниці створення Армії Крайової.