Олександр Журавель – 33-річний захисник з Полтави. Він другий в Україні пацієнт із вживленим у кістку протезом. Після важкого поранення і втрати ноги, 11 днів перебував у комі та ще 2,5 місяці – в реанімації.
А тепер ходить на сучасному остеінтегруючому протезі, який отримав у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ, та хоче допомагати побратимам, повідомили в ЛМР.
Олександр Журавель до великої війни працював ветеринаром на фермі. Ще за місяць до повномасштабного вторгнення почав готуватися та скуповувати необхідне спорядження. Тож 24 лютого одразу вступив до місцевої тероборони. А у парамедики перекваліфікувався вже перед відправкою під Соледар.
Ось що каже про специфіку цієї роботи: “Бути парамедиком не так просто. Бо, будучи солдатом, більше хвилюєшся за себе та щоб не підвести свого напарника. Коли ти парамедик, то маєш робити більш складний вибір. Ти розумієш, що ця людина може не доїхати до стабілізаційного пункту, а якщо залишиш іншого, то він може не дожити”.
Важке поранення Олександр отримав у січні під Соледаром, під час евакуації пораненого. Того дня ворог здіймав у небо багато дронів, один з яких і вистежив українських захисників. Почався мінометний обстріл. Один зі снарядів влучив поруч з Олександром. Коли він розплющив очі, то побачив, що залишки правої ноги тримаються лише на кількох м’язах. У Дніпрі понівечену кінцівку ампутують, потім ще 11 днів він перебуває в комі. Далі його перевозять до Києва. Там ще два з половиною місяці в реанімації. Тоді лікування у Чернівцях. А на протезування та реабілітацію Олександра відправляють уже до Львова, у центр НЕЗЛАМНІ.
Олександр став одним із трьох пацієнтів, яким вживили імплант, до якого кріпиться протез, прямо в кістку. Така штучна кінцівка має низку переваг. Вона більш чутлива і функціональна, порівняно з традиційними методами протезування. За півроку після важкого поранення і втрати ноги, Сашко починає ходити. Каже, що навіть не сподівався, що вдасться так швидко встати.
Тішиться успіхами захисника і ортопед-травматолог центру Володимир Романишин. «Він ходить дуже добре. Він відчуває можливість того, що з плитки може переступити на ковролін, відчуває навіть дотикову поверхню під час ходьби. Це класно!», - каже лікар.
Зараз, аби навчитися добре ходити на протезі, Олександр щодня активно тренується з фізичним терапевтом. Коли відновиться, то каже, що хоче ще бути корисним фронту: «Там братики, їм важко, хочеться допомогти».
