На спільному робочому засіданні, яке відбулося у ДАЗВ учасники українсько-японський проєкт SATREPS – ДАЗВ, Держаторегулювання, НАН України, японське агентство науки і технологій JST та університети Фукусіма та Цукуба обговорили проміжні результати та відзначили успішну реалізацію проекту.
Зокрема, у рамках проекту здійснюється оцінка й прогнозування зміни радіаційного стану на водоймі-охолоджувачі ЧАЕС, оцінка динаміки міграції радіонуклідів у ґрунтах, моніторинг атмосферного забруднення радіонуклідами та підготовка пропозицій щодо відновлення навколишнього середовища та радіаційного захисту, - інформують на Facebook-сторінці Державного агентства України з управління зоною відчуження.
ʺСпівпраця України та Японії у питаннях подолання наслідків аварії на ЧАЕС є виключно важливою для пошуку найоптимальніших шляхів реабілітації забруднених територій. Поєднання зусиль наших країн дозволить не лише провести обмін досвідом, але й напрацювати ефективні рекомендації з подолання подібних катастрофʺ, – наголосив координатор проекту в Україні Олег Насвіт.
Як зазначив т.в.о. Голови ДАЗВ Володимир Фещенко, зараз проєкт знаходиться на середині терміну виконання і це чудовий час для огляду проміжних результатів. Він також висловив сподівання, що результати робіт у рамках проєкту стануть у нагоді як у роботі ДАЗВ, так і японським колегам, і зазначив, що реалізація проєкту вже позитивно вплинула на розбудову системи радіаційного моніторингу території зони відчуження.
ДСП ʺЕкоцентрʺ виконує координацію робіт за проєктом у зоні відчуження. У рамках його реалізації були організовані майданчики для вивчення стокових характеристик поверхні з різними рівнями забруднення радіонуклідами, визначені місця встановлення сучасного обладнання на водотоках зони відчуження та місця розташування обладнання для моніторингу радіоактивних аерозолів, підготовлені майданчики для спостереження за підземними водами у районі водойми-охолоджувача.
ʺРазом з японськими фахівцями фахівці підприємства здійснювали відбір зразків поверхневих і підземних вод, донних відкладів, ґрунтів, біоти, а також, виконували гідрологічні спостереження на річках зони відчуження. У Центральній аналітичній лабораторії ДСП ʺЕкоцентрʺ проводилися вимірювання вмісту радіонуклідів у відібраних зразках. Протягом цього часу за проектом SATREPS було опрацьовано 489 зразків і виконано 983 лабораторні аналізи на вміст радіонуклідівʺ, – повідомив генеральний директор ДСП ʺЕкоцентрʺ Сергій Кірєєв.
Довідково:
В Україні реалізація проєкту ʺПокращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територійʺ стартувала у квітні 2017 року.
Проект виконується в рамках:
Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу, яку ратифіковано Законом України від 01.07.2004 № 1969-IV;
Угоди між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, яку ратифіковано Законом України від 27.04.2012 № 4669-VI.
Проект фінансується і управляється двома державними відомствами Японії: Японським агентством науки і техніки (Japan Science and Technology Agency (JST), яке фінансує роботу японських організацій в проекті SATREPS, та Японським агентством міжнародного співробітництва (Japan International Cooperation Agency (JICA), яке фінансує технічну допомогу Україні в рамках проекту і діяльність японських партнерів в Україні у рамках японського проекту SATREPS (ʺScience and Technology Research Partnership for Sustainable Developmentʺ) – ʺНауково технічні дослідження для сталого розвиткуʺ.
Учасники проекту від японської сторони: Інститут радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми (IER) та Центр досліджень в галузі навколишнього середовища і динаміки ізотопів Університету Цукуби (CRIED).
Учасниками проекту від української сторони є: Державне агентство України з управління зоною відчуження (бенефіціар проекту), Держатомрегулювання України, ДСП ʺЕкоцентрʺ, Національний інститут стратегічних досліджень, Державна науково-дослідна установа ʺЧорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекологіїʺ, Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Центральна геофізична обсерваторія, Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології (структурний підрозділ УкрНДІСГР НУБіП України), Український гідрометеорологічний інститут ДСНС і НАН України; Інститут радіаційного захисту Академії технічних наук України, Інститут проблем безпеки АЕС, Інститут проблем математичних машин і систем, Інститут гідробіології та Інститут геологічних наук НАН України.
Нагадаємо, як писало Гал-інфо, ЄС підтримує Україну у створенні сховища для радіоактивних відходів.
