На один з українських онлайн-аукціонів кілька днів тому виставили картину, яку 1960 року вкрали з Львівського історичного музею. Стартова ціна на роботу, очевидно, авторства учня Рембрандта, сягала … 1 грн.
Повідомлення про те, що продається картина з темою «Находка с чердака» з’явилася на сайті «Violity. Аукцион для коллекционеров» 11 вересня 2016 року. Продавцем є користувач з ніком tudasuda156. Серед того, що продає користувач зараз, є ще одна картина, сервіз і навіть прапор радянського часу.
В одному з перших коментарів під лотом продавець зазначив «Я не знаю что это… Знаю одно, что она старая и редкая» (мову оригіналу збережено).
Сам лот – картина із зображенням жінки. У ній колекціонери впізнали портрет Розанди (Роксанди) Лупул-Хмельницької, який був в експозиції Львівського історичного музею, що на пл. Ринок, 24, та який викрали звідти у 1960 році. Разом з портретом Розанди Лупул-Хмельницької зник також портрет її чоловіка Тимофія Хмельницького, сина гетьмана Богдана Хмельницького, доля якого досі не відома.
Станом на обід 15 вересня лот отримав 159 ставок, максимальна з яких – 26 180 грн.
50 загублених років
Уже через 40 хвилин після публікації лоту один з користувачів сайта з ніком Бонік зазначив: «Виходить, що річ крадена, бо на ній інвентарний номер: Львівський історичний музей – живопис − 1633, номер поставлений в радянський період».
Картина, яку виставлено на продаж, справді числиться у музеї як зникла. Це «Львівській газеті» підтвердили в музеї.
«Це стовідсотково картина, яку вкрали з музею, тому що всі номери на звороті картини відповідають обліковому номеру, який є в інвентарній книжці нашого музею. Вона потрапила до збірки нашого музею у 1940 році з колишнього Польського музею імені короля Яна ІІІ, і на звороті також є етикетка колекції Владислава Лозинського, що свідчить про те, що він її свого часу, ймовірно, подарував музеєві. 1960-го її викрали, і 1962 року Міністерство культури УРСР видало наказ про вивід її з облікової документації музею», − розповіла«Львівській газеті» головна зберігачка фондів Львівського історичного музею Світлана Хавалко.
Історична та мистецька цінність
Один з львівських колекціонерів, з якими спілкувалася«Львівська газета», наголошує передусім на історичній цінності картини. Адже йдеться про портрет сина Богдана Хмельницького Тиміша та його дружини. Про обох є небагато історичних даних.
Попри максимальну ставку на українському аукціоні у 26 тисяч гривень, реально картина може коштувати значно більше. В інвентарній книзі Львівського історичного музею зазначено, що автор роботи – невідомий. Водночас співрозмовник «Львівської газети» запевняє, що, мабуть, ідеться про роботу учня Рембрандта.
Один з коментаторів на сайті аукціону Violity зазначає, що картина «належить пензлю Абрахама ван Вестерфельда – придворного маляра литовського гетьмана Яна Радзивілла, другою дружиною якого була сестра Роксани Лупул».
«З фондових книг музею знаємо лише, що це диптих з двох портретів, що виконані на дереві. Розмір кожного – 11 х 15 см. У книгах зазначено, що це малярство XVII ст.», − розповів директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.
На шляху додому
У перших коментарях під лотом власник картини активно відстоював своє право на її продаж. Однак уже незабаром опублікував коментар, з якого можна зрозуміти, що він готовий віддати портрет.
«Уже зрозуміло, що картина складає частину нашої історії. Будь ласка, не робіть [нові] ставки, картину здам належним людям», – написав він.
Нині справою займається СБУ. За словами Романа Чмелика, понад 50 років про картину не було жодних згадок.
«Три дні тому наш працівник побачив, що картини продають на інтернет-аукціоні. Я написав відповідні листи і зараз картини знову у розшуку», − зазначив директор музею і додав, що людина, яка представилася власником картин, вже вийшла з ним на контакт. «Людина, яка назвалась власником картини, мені телефонувала, − каже він. − Але це був тільки дзвінок, і мені складно сказати, хто це був. Він пропонував віддати картини, але з певними умовами, про які я зараз не можу розповісти, бо тривають слідчі дії. Справою займаються працівники СБУ».
За словами Романа Чмелика, якщо картини вдасться повернути, їх знову виставлять у постійній експозиції. Нині на їхньому колишньому місці (на пл. Ринок, 24) висять фотографії цих картин, які замінять оригіналами.
